Справа № 426/4311/19
іменем України
24 червня 2019 року
Сватівський районний суд Луганської області
У складі головуючого судді Половинки В.О.
за участю секретаря судового засідання Вітер І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у цивільній справі № 426/4311/19
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк терміном один місяць для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в м. Сватове Луганської області.
Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років помер її рідний брат - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 6,0857 га., яка призначена для ведення фермерського господарства на території Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 19.06.2008 року. На час відкриття спадщини єдиним спадкоємцем першої черги за законом мала бути його дочка - ОСОБА_3 .Інших спадкоємців першої черги не існувало. Позивачка, яка є спадкоємець другої черги за законом, не мала право на спадкування , оскільки існував спадкоємець першої черги, який у встановлений законом строк мав право прийняти спадщину. На час відкриття спадщини позивачу безпосередньо від племінниці - спадкоємцяОСОБА_3 , було відомо про те, що вона мала твердий намір прийняти спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, а тому позивачка була впевнена, що спадщина до спливу шестимісячного строку нею була прийнята. З цієї причини позивачка не зверталась до нотаріальної контори з метою перевірки факту прийняття спадщини. Але лише у березні 2019 року, ОСОБА_3 особисто повідомила позивачку про те, що вона у період з 14 березня і до 14 вересня 2018 року не подала та не надіслала заяву про прийняття спадщини (що передбачено п.3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України від 22.02.2012 р. № 296/5) до нотаріальної контори, а тому пропустила строк для прийняття спадщини і у подальшому не має намір звертатись до суду за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини. ОСОБА_3 постійно проживає у м. Симферополь, АР Крим та разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала. Таким чином,у встановлений ч.2 ст. 1270 ЦК у трьох місячний строк з дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини та неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги, тобто з 15 вересня і до 15 грудня 2018 року, позивачка мала право звернутись до нотаріальної контори з особистою заявою про прийняття спадщини після мого померлого брата ОСОБА_2 . Проте, у визначений законом строк, незалежно від її волевиявлення, вона не змогла особисто подати заяву, оскільки про факт неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги стало відомо вже тільки після спливу трьох місячного строку для прийняття спадщини. Спадкоємець першої черги за законом у зв'язку з правовою необізнаністю, своєчасно не повідомила позивача про свої дії та наміри і причини неприйняття спадщини, від чого у подальшому, залежало виникнення права почергового спадкування спадкоємцем другої черги за законом. На даний час, при зверненні до нотаріальної контори, нотаріусом Першої Сватівської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено в прийнятті заяви у зв'язку пропуском строку для прийняття спадщини. Вважає, що у неї є всі підстави для судового захисту прав щодо реалізації права на прийняття спадщини за законом, оскільки причина пропуску є поважною і не залежала від її волевиявлення.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, але звернулися з заявами про розгляд справи без їх участі: позивач в заяві наполягає на задоволенні позову, відповідач позов визнав повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 66 років, помер рідний брат позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 152 від 15.03.2018 (а.с. 6).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 6,0857 га., яка призначена для ведення фермерського господарства на території Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 19.06.2008 року (а.с. 7).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця - м АДРЕСА_1 , що підтверджується даними домової книги про реєстрацію його місця проживання ( а.с. 15-а - 16).
Відповідно до ст.1261 ЦК України на час відкриття спадщини єдиним спадкоємцем першої черги за законом мала бути його дочка - ОСОБА_3 . Факт їх родинних відносин підтверджується Повним витягом за № 00022605722 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та Повним витягом за № 00022605666 з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, відповідно до якого дошлюбне прізвище ОСОБА_4 змінена на ОСОБА_5 (а.с. 11-15).
Інших спадкоємців першої черги не існувало.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України, спадкоємцем другої черги за законом, повинна бутипозивачка, рідна сестра спадкодавця.
Факт родинних відносин між ними підтверджується свідоцтвом про народження позивача, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відносно ОСОБА_2 та свідоцтвом про укладання шлюбу, відповідно до якого дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 " змінено на " ОСОБА_6 " ОСОБА_7 (а.с.18, 19, 20)
Згідно до ч.1 ст.1258 ЦК спадкоємці по закону одержують право на спадкування почергово.
Вищевикладені обставини є підставою для висновку суду про те, що позивачка є спадкоємець другої черги за законом та не мала право на спадкування, оскільки існував спадкоємець першої черги, який у встановлений законом строк мав право прийняти спадщину.
На час відкриття спадщини позивачці безпосередньо від племінниці - спадкоємцяОСОБА_3 , було відомо про те, що вона мала твердий намір прийняти спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, тому позивачка була впевнена, що спадщина до спливу шестимісячного строку нею була прийнята. З цієї причини позивачка не зверталась до нотаріальної контори з метою перевірки факту прийняття спадщини. Проте у березні 2019 року ОСОБА_3 особисто повідомила мене про те, що вона у період з 14 березня і до 14 вересня 2018 року не подала та не надіслала заяву про прийняття спадщини (що передбачено п.3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України від 22.02.2012 р. № 296/5) до нотаріальної контори, а тому пропустила строк для прийняття спадщини і у подальшому не має намір звертатись до суду за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини.
Вище зазначені обставини підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 від 07 березня 2019 року, реєстр нотаріальної дії № 496, яку разом з іншими документами, вона надала мені особисто в підтвердження факту неприйняття спадщини (а.с. 8).
ОСОБА_3 постійно проживає у м. Симферополь, АР Крим, разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала, що свідчать дані домової книги.
Той факт, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа у нотаріальній конторі не відкривалась і на той час спадкоємець першої черги за законом особисто не звертався з заявою про прийняття спадщини підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 55835738 станом на 12.04. 2019 року (а.с. 9).
Відповідно до ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
З цього випливає, що виникнення у позивачки права на спадкування за законом та встановлення строку для прийняття спадщини залежало від неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги.
Частиною 2 статі 1270 ЦК України визначено, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Таким чином,у встановлений ч. 2 ст. 1270 ЦК у трьох місячний строк з дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини та неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги, тобто з 15 вересня і до 15 грудня 2018 року, позивачка мала право звернутись до нотаріальної контори з особистою заявою про прийняття спадщини після мого померлого брата ОСОБА_2 .
Проте, у визначений законом строк, незалежно від волевиявлення позивачки, вона не змогла особисто подати заяву, оскільки про факт неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги стало відомо вже тільки після спливу трьох місячного строку для прийняття спадщини.
Спадкоємець першої черги за законом у зв'язку з правовою необізнаністю, своєчасно не повідомила позивачку про свої дії та наміри і причини неприйняття спадщини, від чого у подальшому, залежало виникнення права почергового спадкування спадкоємцем другої черги за законом.
Письмовим доказом цих обставин є нотаріально посвідчена заява ОСОБА_3 від 07 березня 2019 року (а.с. 8).
При зверненні до нотаріальної контори, нотаріусом Першої Сватівської державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено в прийнятті заяви у зв'язку пропуском строку для прийняття спадщини, про що свідчить письмова інформація від 12.04.2019р. за № 634/02-31 (а.с. 17).
Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд вважає причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, яка пов'язана з вище зазначеними об'єктивними та істотними труднощами які не залежали від волевиявлення позивача.
Викладені обставини є підставою для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись
ст. ст. 1220, 1258, 1261, 1262, 1270, 1272 ЦК України;
ст.ст. 2, 5, 12, 13, 81, 82, 89, 263-265 ЦПК України, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платникаподатків НОМЕР_2 додатковий строк терміном один місяць з моменту набрання чинності цього рішення для подання в нотаріальну контору заяви про прийняттяспадщини за законом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в м. Сватове Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сватівського
районного суду: В.О.Половинка