Справа №: 398/3749/18
провадження №: 2/398/314/19
Іменем України
"27" червня 2019 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Нероди Л.М.,
за участі секретаря - Борозни Л.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/3749/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, де третьою особою є Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, -
ОСОБА_5 звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Від шлюбу з відповідачем, який розірвано 26.12.2017 року, має доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16.05.2018 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини. 08.08.2018 року позивач вдруге вийшла заміж за ОСОБА_7 та переїхала проживати за адресою: АДРЕСА_1 , де і зареєстрована з 10.08.2018 року. За даною адресою з позивачем проживає і донька ОСОБА_6 . З 03.09.2018 року донька відвідує дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №1 Кременчуцької міської ради.
Враховуючи, що за місцем проживання матері створені належні умови для проживання та виховання дитини, місцем проживання ОСОБА_6 необхідно визначити місце проживання позивача.
У письмовій заяві представник позивача просить розглядати справу в їх відсутність та підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але надав заяву про можливість розглядати справу в його відсутність та визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.11.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.
Оскільки відповідач подав письмову заяву про визнання позовних вимог, тому суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про її народження Серії НОМЕР_2 .
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.12.2017 року шлюб між сторонами розірвано.
За судовим наказом, виданим Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 16.05.2018 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21.07.2018 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб, про що Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області складено відповідний актовий запис №753. Прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_9 .
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 з 10.08.2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки, наданої Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) №1 Кременчуцької міської ради Полтавської області від 05.09.2018 року №01-50/22 ОСОБА_6 відвідує групу «Бджілка» ДНЗ (ясла-садок) №1 Кременчуцької міської ради Полтавської області з 03.09.2018 року.
Аналізуючи викладені факти, суд дійшов висновку, що визначення місця проживання дитини за місцем проживання матері, враховуючи фактичне місце її проживання та повне визнання позовних вимог відповідачем, відповідає інтересам дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Ст. 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов'язок батьків утримувати дитину.
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-ІІІ, ст.161 СК України вбачається, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Таким чином, враховуючи, що відповідач повністю визнав позовні вимоги, на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір'ю відповідатиме інтересам дитини, оскільки дитина фактично проживає разом з матір'ю, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, де третьою особою є Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04.07.2019 року.
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА