08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-о/381/56/19
381/2451/19
03 липня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Момот Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Фастівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
03.07.2019 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у лікарні в м.Харцизьк Донецької області помер її брат ОСОБА_2 . Проте зареєструвати смерть чоловіка у встановленому законом порядку заявниця не має можливості, оскільки для проведення державної реєстрації смерті, свідоцтво про смерть, видане на території, де орган державної влади України тимчасово не здійснює свої повноваження, не є підставою, а тому з метою захисту своїх прав, вона змушена звернутися до суду.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
В судове засідання заявник не з'явилася, надала заяву, відповідно до якої заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити, справу розглянути в її відсутність.
В судове засідання представник заінтересованої особи не з'явився, повідомлявся про час і місце розгляду вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У відповідності до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Матеріалами справи встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються рідними сестрою та братом, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу заявниці.
ОСОБА_1 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в лікарні міста Харцизьк Донецької області її брат ОСОБА_2 помер. При зверненні до Фастівського міськрайонного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Київській області для державної реєстрації смерті брата, заявниця отримала відмову у проведенні такої, у зв'язку з тим, що нею для підтвердження факту смерті пред'явлено документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
На підтвердження факту смерті брата, заявницею були надані наступні документи.
Так, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24.04.2019 року Харцизьким міським відділом запису актів цивільного стану Реєстраційної палати міністерства юстиції Донецької народної республіки, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 403.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 77, виданою Центральною міською лікарнею м.Харцизька 24.04.2019 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті - бактеріальна пневмонія.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 , судом встановлено, що вона мала намір встановити факт смерті брата ОСОБА_2 , оскільки це має юридичне значення, а саме для отримання належного свідоцтва про смерть, та настання наслідків, відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Територія м.Харцизськ увійшла до переліку населених пунктів, яким надано статус тимчасово окупованих територій на підставі Постанови Верховної Ради України № 254 від 17.03.2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями».
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
На сьогоднішній час свідоцтво про смерть видане органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України, а також лікарське свідоцтво про смерть видане медичними закладами тимчасово окупованої території не є підставою для реєстрації смерті на території України.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа, встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, із змінами, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є зокрема: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 1 Об/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024, фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024.
Вказані документи (лікарське свідоцтво про смерть та фельдшерська довідка про смерть) у випадку, якщо смерть настала на території України, подаються за формою, що затверджена Міністерством охорони здоров'я України.
Встановлення факту смерті брата має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану України факту його смерті та видачі свідоцтва про смерть.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 76-77, 258, 259, 263, 265, 319 ЦПК України, на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_1 , заінтересована особа - Фастівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, місцезнах.: Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 2, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Зугрес, Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Харцизьк Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Головуючий суддя Г.В.Соловей