Головуючий суддя в суді і інстанції
Козіна С.М.
Єдиний унікальний № 374/131/19
03 липня 2019 року Ржищівський міський суд Київської області в складі :
головуючої судді - Козіної С.М.,
за участі:
секретаря - Маламан Я.О.,
позивача - ОСОБА_1 (не з'явився),
представник відповідача Ржищівської міської ради Київської області- (не з'явився),
відповідач - ОСОБА_2 (не з'явилася),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визання права на завершення приватизації та отримання у власність земельної ділянки в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_3 . 20 вересня 2017 року у Ржищівській державній нотаріальній конторі за його заявою було відкрито спадкову справу на майно померлого, в тому числі на земельну ділянку площею 1,4 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району, Київської області за кадастровим номером НОМЕР_1 . Право на приватизацію даної земельної ділянки у померлого виникло на підставі рішення Гребенівської сільської ради від 26 вересня 2017 року №93/18.
За життя спадкодавець розпочав процедуру приватизації вищезазначеної земельної ділянки, але не встиг, хоча земельна ділянка є сформованою та відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру. Саме з цієї підстави 20 квітня 2018 року позивач отримав відмову Ржищівської міської державної нотаріальної контори у оформленні спадщини та пропозицію звернутися до суду з позовом про захист своїх майнових прав.
Оскільки батько за життя не склав заповіту, то перехід всіх його прав та обов'язків здійснюється до спадкоємців за законом в порядку черговості. Після смерті батька позивач являється спадкоємцем першої черги за законом, крім позивача спадкоємцем першої черги є мати позивача, яка є відповідачем у даній справі, проте вона не претендує на належну їй частку спадщини.
Виходячи з вищенаведеного позивач просив визнати за ним, ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та отримання у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 1,4 га для ведення осбистого селянського господарства, розташованої на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району, Київської області.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.
Представник Ржищівської міської ради Київської області у судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заперечень проти позовних вимог не надіслав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій не заперечує щодо задоволення позовних вимог, просить розглядати справу без її участі.
Суд вважає можливим розглянути спір у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12 квітня 2017 року (а.с. 8).
20 вересня 2017 року була відкрита спадкова справа № 61251727 (144/2017), що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 20 вересня 2017 року (а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема, входить земельна ділянка площею 1,4 га для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району, Київської області за кадастровим номером НОМЕР_1 , спадкоємцем якої є син спадкодавця ОСОБА_1 .
Згідно з договором про поділ спадщини від 06 лютого 2018 року № 139, встановлено, що до складу спадщини ОСОБА_1 входить в порядку спадкування земельна ділянка площею 1,4 га для ведення осбистого селянського господарства, яка розташована на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району, Київської області за кадастровим номером НОМЕР_1 (а.с 15).
Відповідно до листа Ржищівської міської державної нотаріальної контори від 20 квітня 2018 року № 89/01-16, встановлено, що за умовами договору про поділ спадщини ОСОБА_1 має успадкувати земельну ділянку площею 1,4 га для ведення осбистого селянського господарства, яка розташована на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району, Київської області за кадастровим номером НОМЕР_1 . Проте реєстрація права власності на дану земельну ділянку не була проведена, тому необхідно звернутися до суду для завершення приватизації.
ОСОБА_3 розпочав за життя процедуру приватизації земельної ділянки площею 1,4 га для ведення осбистого селянського господарства, розташована на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району, Київської області за кадастровим номером НОМЕР_1 , виготовлено технічну документацію, присвоєно кадастровий номер ділянці, проте за життя не завершив процедуру приватизації земельної ділянки та її державної реєстрації права власності.(а.с. 12-14).
Судом встановлено, що позивач, у встановлений законом строк, звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але йому було відмовлено у видачі зазначеного свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку та рекомендував звернутися до суду.
Як вбачається з положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Позивач є спадкоємцем першої черги відносно майна свого батька, у встановленому законом порядку прийняв спадщину.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до положень ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.
Пунктом 4.20 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Витягу з Державного земельного кадастру.
За положеннями ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз'яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.
Враховуючи той факт що позивач є спадкоємцем за законом, прийняв спадщину в порядку і в строки передбачені ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, позивач має намір завершити оформлення успадкованих прав на отримання земельної ділянки у власність, суд вважає, що позивач довів у судовому засіданні належними і допустимими доказами своє право на спадщину відносно майнових прав померлого батька, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині доведених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 174, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 316, 321, 328, 330, 392, 1216, 1218, 1220, 1221-1223, 1225, 1226, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визання права на завершення приватизації та отримання у власність земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті свого батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та отримання у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 1,4 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району, Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя