"19" листопада 2009 р. м. Київ К-8948/07
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокурора Коропського району Чернігівської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання надати копії процесуальних рішень за касаційною скаргою прокурора Коропського району Чернігівської області на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року,
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 14 липня 2005 року до прокуратури Коропського району Чернігівської області надійшов висновок ВВБ УМВС України в Чернігівській області за матеріалами перевірки його заяви щодо неправомірних дій працівників Коропського РВ УМВС в Чернігівській області. Прокурор Коропського району Чернігівської області, виносячи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 5 червня 2006 року, не повідомив позивача про прийняте процесуальне рішення та на його звернення не надав зазначеного процесуального документа. 23 жовтня він звернувся до прокурора Коропського району Чернігівської області із заявою, в якій зазначено, що працівники Коропського РВ УМВС в Чернігівській області протягом двох років зберігали протокол огляду місця події і не додали його до матеріалів кримінальної справи, яка з 18 березня 2005 року розслідується Чернігівським міським відділом УМВС в Чернігівській області. Проте прокурор Коропського району Чернігівської області процесуального рішення не прийняв з цього питання, повідомлення на його адресу не направив. Просив визнати дії прокурора Коропського району Чернігівської області такими, що суперечать статті 19 Конституції України, зобов'язати відповідача надати йому копії процесуальних рішень на його заяви від 14 липня 2005 року та 23 жовтня 2006 року, а також стягнути з нього судові витрати.
Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року апеляційні скарги ОСОБА_1 було задоволено; постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2007 року, ухвали цього ж суду від 25 січня 2007 року про відмову в роз'ясненні постанови суду, від 5 лютого 2007 року про відмову у виправленні описок та від 5 лютого 2007 року про відмову в ухваленні додаткового рішення скасовано.
Вказуючи на допущені, на думку прокурора Коропського району Чернігівської області, судом апеляційної інстанції неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлене судове рішення апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Постановляючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.
Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем фактично оскаржуються дії прокурора Коропського району Чернігівської області щодо порушення кримінальної справи по факту вчинення неправомірних дій працівників Коропського РВ УМВС в Чернігівській області. Позивач при цьому у позовній заяві посилається на порушення прокурором положень статей 97 та 99 Кримінально-процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, послався на порушення прокурором вимог статті 99 Кримінально-процесуального кодексу України.
Згідно статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, скарги на акти та дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури в частині провадження у кримінальній справі розглядаються судом в порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Частиною 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 157, 210, 220, 222, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора Коропського району Чернігівської області задовольнити частково.
Постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2007 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 29 березня 2007 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокурора Коропського району Чернігівської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання надати копії процесуальних рішень, відкрите в порядку адміністративного судочинства, закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду в порядку кримінального судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, у строк та в порядку, встановленими статтями 237 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Юрченко В.В.
Судді: Амєлін С.Є.
Головчук С.В.
Гурін М.І.
Кобилянський М.Г.