Справа № 369/7006/19
Провадження №6/369/190/19
03.06.2019 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Медведського М.Д.,
при секретарі Головатюк В.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Арабаджийської О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні №55532369, -
У травні 2019 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло подання старого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Арабаджийської О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні №55532369.
В обґрунтування заяви заявник вказує на те, що у провадженні старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 10658 від 30 жовтня 2017 року виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк», ЄДРПОУ 14360570 заборгованість у розмірі 2991284,58 грн.
16.01. 2018 року відкрито виконавче провадження. В постанові про відкриття виконавчого провадження боржника було зобов'язано виконати рішення суду та
копії постанови про відкриття направлено до стягувана та боржника. Боржник постанову про відкриття не отримав.
16.01. 2018 року державним виконавцем направлено запит до ТСЦ № 3246, щодо наявного транспортного засобу на праві власності у боржника. Згідно відповіді з ТСЦ № 3246 у боржника відсутнє будь-яке рухоме майно.
24.01. 2018 року державним виконавцем направлено виклик боржнику з'явитись до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області 07.02.2018 на 14 год. 00 хв. Проте боржник до відділу не з'явився.
19.07. 2018 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на кошти боржника. Згідно отриманих відповідей виявити відкриті банківські рахунки боржника не виявилось можливим.
16.08. 2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
12.04. 2019 року державним виконавцем направлено запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
12.04.2019 на адресу Відділу надійшла відповідь від ДПС України згідно якої боржник має закордонний паспорт серії та номер: НОМЕР_2 . Останній перетин кордону був 23.05.2018.
Станом на 27.05.2019 рішення суду боржником не виконано.
На підставі викладеного, просив суд тимчасово обмежити право виїзду боржника за межі України без вилучення паспортного документу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 виданий Києво- Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 14 травня 1996 року, ІПН, код 2019506749; паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 .
В судове засідання державний виконавець не з'явився.
Інші учасники розгляду в судове засідання не з'явились.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення подання, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннямиЦПК, а саме - подання готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов'язково має містити: найменування суду, до якого направляється подання; реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; реквізити виконавчого провадження; прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
Також, у поданні, мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби). У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державному виконавцю. Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.
В той же час, надані заявником матеріали не містять доказів направлення на адресу боржника повідомлення про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, інших документів, які б свідчили про направлення повідомлення боржнику (реєстру кореспонденції, зворотних повідомлень).
Згідно з п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ч.ч.1-3ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2ст. 6 Закону України, «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно узагальнень, наданих Верховним судом України (Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року), наголошується на тому, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 18 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, та на думку Верховного Суду України, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Таким чином, законодавством не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав. Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку будь-яка особа при зверненні до суду із заявою, скаргою чи поданням повинна дотримуватися норм процесуального законодавства.
Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду. Подання не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, з матеріалів подання не вбачається ухилення боржника від виконання рішення. Зокрема, надані державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження не містять доказів направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження та її вручення.
Також, державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".
Враховуючи наведене, з урахуванням відсутності доказів умисного ухилення боржника від виконання судового рішення, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити за відсутністю для цього законних підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.6 Закону України «Про порядок виїзду та в'їзду в Україну громадян України»,ЗУ «Про виконавче провадження»,ст. 441 ЦПК України, суд,-
Подання старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Арабаджийської О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні №55532369 - залишити без задоволення
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Медведський М.Д.