Справа № 369/14262/18
Провадження № 2/369/471/19
Іменем України
15.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Середенко Б.С.
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення коштів, -
У листопаді 2018 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що 23 травня 2017 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір підряду. Відповідно до предмету договору відповідач взяв на себе зобов'язання виготовити та встановити сходи в будинку, вартість влаштування сходів становить 45 700 грн. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний здійснити монтаж сходів не пізніше ніж через 25 днів з моменту оплати суми авансового платежу, розмір якого становить 50 % від загальної вартості договору, оплати комплектуючих деталей в сумі 22 850 грн. Для виконання умов договору 16 серпня 2017 року відповідач взяв у позивача кошти в сумі 22 000 грн. за виконання робіт по монтуванню сходів та зобов'язався повернути кошти 25 вересня 2017 року. Станом на день звернен ядо суду відповідач робти не виконав, кошти не повернув.
На підставі викладеного позивач просить розірвати договір побутового підряду, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23 травня 2017 року. Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 22 000 грн., три відсотки річних в розмір 635, 78 грн., інфлянційні збитки у розмірі 3 232, 40 грн., а також 8 053, 19 грн. кошти за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Крім того стягнути з відповідача судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові. Просив суд задоволити позов у повному обсязі.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Встановлено, що 23 травня 2017 року між ОСОБА_2 (замовник) та ОСОБА_3 (замовник) було укладено договір на виготовлення сходів.
За даним договором відповідач зобов'язався виготовити сходи, а позивач зобов'язався сплатити кошти в розмірі 45 700, 00 грн. Розрахунок по вказаному договору здійснюється поетапно. У вигляді авансового платежу у розмірі 50 відстоків загальної вартості договору, оплати комплектуючих деталей сходів в сумі 22 850 грн., і розрахунок в сумі 22 850 в момент підписання акту виконаних робіт і здачі сходів замовнику. Виконавець взяв на себе зобов'язання здійснити монтаж сходів в приміщенні замовника в строк не пізніше 25 робочих днів з моменту сплати суми авансового платежу.
Відповідно до положень ст. ст. 626,628,629,638-640 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Таким чином, між позивачем та відповідачем дійсно виникли цивільно-правові відносини (укладення договору виконання робіт), які регулюються вказаними вище нормами матеріального права.
16.08.2017 року замовник ОСОБА_4 . ОСОБА_5 . сплатила відповідачу 22 000 грн. (двадцять дві тисячі ггривень) 00 коп., що підтверджується копією розписки, яка наявна в матеріалах справи.
Тобто відповдіач зобов'язаний виготовити меблі у строк до 10 вересня 2017 року.
Також з матеріалів справи встановлено, що на виконання умов договору про надання послуг ОСОБА_2 сплатив відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 22 000, 00 грн., що підтверджено розпискою.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, що опосередковують правовідносини за договором підряду.
Станом на день звернення до суду, відповідач умови договор не виконав, грошові кошти сплачені позивачем не повернув.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до пп. а) п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому він взагалі не може бути усунутий.
Згідно ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до ч.3 ст.9 ЗУ «Про захист прав споживачів», при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Згідно ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживача», Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Враховуючи те, що сходи не виготовлені та не змонтовані у встановлений строк, тому вимоги позивача в частині розірвання договору підряду та повернення коштів в розмірі 22 000 грн., є обґрунтованими.
Відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача» уразі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
У той же час, суд вважає, що при визначенні розміру штрафних санкцій (пені) необхідно врахувати положення ст. 551 ЦК України, а також те, що сума визначена позивачем значно перевищує розмір вартості робіт, що був обумовлений сторонами при укладенні договору.
Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.
Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах у справі № 6-100цс14 від 03 вересня 2014 року та у справі № 6-1120цс15 від 04 листопада 2015 року.
Позивач просить стягнути пеню з відповідача за несвоєчасне виконання умов договору в розмірі 8 053, 19 грн., при цьому обумовлена сторонами вартість меблів становила - 47 500,00 грн., а сума авансового платежу становила 22 000, 00 грн.
Враховуючи, вищенаведене, суд вважає, що пеня за прострочення виконання умов договору підлягає до стягненню з відповідача, проте її розмір підлягає зменшенню до 3 000, 00 грн., оскільки на думку суду саме така сума буде співмірною обставинам справи. При цьому суд враховує строки невиконання відповідачем умов договору.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три відсотки річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів га отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання. А тому, вони є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних, та трьох відсотків річних за час не виконання зобов'язання підлягає задоволенню.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вирішує у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 13, 247, 258, 263, 267, 273, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення коштів задоволити частково.
Розірвати договір побутового підряду, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 травня 2017 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачені кошти за виконання договору про надання послуг в розмірі - 22 000,00 грн., три проценти річних у розмірі 635, 78 грн. (шістсот тридцять п'ять гривень 78 копійок), інфлянційні збитки у розмірі 3 232, 40 грн. ( три тисячі двісті тридцять дві гривні 40 копійок), пеню за несвоє часне виконання зобов'язання а розмірі 3000, 00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2019 року.
Суддя Н.С. Пінкевич