вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"12" червня 2019 р. Справа № 370/1514/19
Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
17.05.2019 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Бородянський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання шлюбу недійсним.
10.06.2019 ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення вказаного позову, відповідно до якої просила накласти арешт на нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_3 , а саме на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В обгрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вказала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її рідного брата ОСОБА_3 відкрилася спадщина на вказане нерухоме майно.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що є наявні підстави для визнання шлюбу недійсним укладеного між її покійним братом ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 , та хоче усунути її від права на спадкування, тому щоб не допустити вчинення дій, пов'язаних з відчуженням вказаного майна, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно її покійного брата.
Вивчивши вказану заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно п. 3, п. 4 ч. 1 вказаної вище статті, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Однак, всупереч зазначеному, подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також не містить обгрунтувань саме такого заходу забезпечення позову, який просить заявник та який має бути застосований судом.
Згідно п. 6 ч. 1 вказаної вище статті, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Однак, всупереч зазначеному, подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Так, відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Крім того, слід звернути увагу заявника, що згідно вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Застосування заходів забезпечення позову судом можливе у разі його необхідності та не може бути безпідставно застосовано, щоб не призвести до допущення порушення прав та законних інтересів інших осіб.
Також згідно ч. 5 ст. 154 ЦПК України заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогами ст. 151 ЦПК України в частині її змісту, оскільки не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, обгрунтування саме такого заходу забезпечення позову, який просить заявник та не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявникові.
Керуючись ст. ст. 151, 153, 260 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику та роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд київської області в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя А.В. Косенко