Справа № 643/10168/18
Провадження №2/369/256/19
27.06.2019 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.,
розглянувши матеріали заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
26.06.2019 року до суду надійшла заява від представника позивача про забезпечення позову по даній справі, згідно якої представник позивача просив накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт Серії НОМЕР_2 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 20.03.2003 р.), а саме: 5-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 78,3 кв.м., житлова площа 50,3 кв.м., реєстраційний номер майна 14195546, в межах частки у праві спільної сумісної власності, яка належить ОСОБА_2 .
У заяві також зазначає, що 25.02.2019 року представником позивачки було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме - на два об'єкти нерухомого майна (квартири), які належали ОСОБА_2 . Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.02.2019 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, апеляційна скарга була задоволена частково, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2019 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 27,8 кв.м., житлова площа 14,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 269669180000, яка належить ОСОБА_3 .
В то же час, як дізнався представник позивачки 26.06.2019 року з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 171707364 від 26.06.2019 р.) вказана однокімнатна квартира була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 (очевидно, сина відповідача) за договором дарування від 10.05.2019 року.
Тобто, відповідач, знаючи про подання представником позивачки апеляційної скарги 29.03.2019 року, та її прийняття до розгляду Київським апеляційним судом, припускаючи факт накладення арешту судом на вказаний об'єкт нерухомого майна, діючи умисно, з метою уникнення виконання судового рішення про стягнення з нього заборгованості у даній судовій справі, здійснив відчуження належного йому нерухомого майна на користь пов'язаної із ним родинними відносинами особи.
Згідно із заявленими позивачкою позовними вимогами, вона просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у загальному розмірі 429 530 грн. 75 коп.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач сплачував орендну плату за вказаним договором оренди нежитлового приміщення лише по 4 грудня 2016 року, хоча строк дії договору оренди був встановлений по 04 серпня 2017 року (включно). Таким чином, починаючи з 5 грудня 2016 року відповідач не сплачував орендну плату, не розірвавши чи достроково припинивши договір оренди.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, фізичній особі ОСОБА_2 , на момент подання даної заяви, належать на праві власності наступні об'єкти нерухомого майна: 5-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 78,3 кв.м., житлова площа 50,3 кв.м. (на праві спільної сумісної власності разом з трьома іншими особами), реєстраційний номер майна 14195546.
Тому представник позивача просив суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, яка належить ОСОБА_2 , з огляду на наступне:
сума позову є значною і відповідач не виконує свої зобов'язання зі сплати за договором № 04-08/16 оренди нежитлових приміщень від 04.08.2016 р. починаючи з грудня 2016 року, тобто протягом значного періоду часу, а також всіляко ухиляється від їх виконання, хоча і продовжує здійснювати підприємницьку діяльність, що підтверджується відомостями з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (роздруківка додається);невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист, або поновлення порушених майнових прав позивачки, оскільки у випадку подальшого відчуження належного відповідачу нерухомого майна, виконати рішення суду про стягнення грошових коштів буде неможливо, а відомості про наявні у відповідача грошові кошти у позивачки відсутні; наявні беззаперечні докази того, що відповідач вжив термінових заходів з метою термінового відчуження належного йому об'єкту нерухомого майна - 1-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , саме з метою уникнення накладення арешту на дане нерухоме майно, всупереч рішенню суду.
Крім того, у разі відчуження вищевказаного майна, у випадку задоволення позову, рішення суду виконати буде неможливо.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.
Таким чином, заява про застосування в частині накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: 5-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 78,3 кв.м., житлова площа 50,3 кв.м., реєстраційний номер майна 14195546, в межах частки у праві спільної сумісної власності, яка належить ОСОБА_2 , підлягає задоволенню. Зазначений вид забезпечення є співмірним із позовними вимогами.
На підставі викладеного та беручи до уваги те, що заява відповідає вимогам ст.ст. 149-151 ЦПК України, суддя вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить ОСОБА_2 , в межах частки у праві спільної сумісної власності, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: 5-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 78,3 кв.м., житлова площа 50,3 кв.м., реєстраційний номер майна 14195546, в межах частки у праві спільної сумісної власності, яка належить ОСОБА_2 .
Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред'явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред'явлення виконавчого документа.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Інформація про стягувача: ОСОБА_5 (паспорт 2USA від 29 травня 2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).
Інформація про боржника: Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Московським РВХ МУ УМВС України у Харківській області 20 березня 2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Копію даної ухвали направити заявнику для пред'явлення до виконання та сторонам для відома.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Київського апеляційного суду, а також через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя Дубас Т.В