Справа № 761/44364/18
Провадження №2/369/2018/19
01.07.2019 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.,
розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «НАДРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор інвест», третя особа: Приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович про визнання договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором та визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки,-
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «НАДРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор інвест», третя особа: Приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович про визнання договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором та визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки.
27.06.2019 року позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, яка була мотивована тим, що 02 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 374/П/99/2007-978, згідно якого Банк надає Боржнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (далі - кредит) у сумі 61 646,49 евро в порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме: зі сплатою 9,2% річних з кінцевим терміном повернення 02.08.2027 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором спочатку, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави майнових прав по договору купівлі-продажу цінних паперів, а саме договору купівлі-продажу облігацій № Б-129/81-06-2/2007/001 від 02.08.2007 року, оціночною вартістю 424 744,32 гривень, на підставі якого за Позичальником резервується/бронюється об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Після завершення будівництва та з урахуванням зміни будівельної адреси 17.02.2012 року був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку був переданий об'єкт нерухомого майна - однокімнатна квартира АДРЕСА_3 , яке передано в іпотеку за Договором іпотеки, посвідченим 17.02.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 798.
На початку квітня 2019 року позивачу вдалося з'ясувати, що згідно даних Державного реєстру права власності на нерухоме майно та інших речових прав, власником предмету іпотеки у даний час є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛЬКОР ІНВЕСТ» на підставі рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25.03.2019 року індексний номер - 46126059 про реєстрацію права власності за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛЬКОР ІНВЕСТ», внесеного державним реєстратором Рибалко Віолетою Миколаївною, КП «Путрівське», Київська обл., номер запису про право власності 30852970.
Позивач вважає, що перехід права власності на квартиру, реєстрація якого відбулась на підставі рішення державного реєстратора від 25.03.2019 року є незаконним, а рішення та запис про право власності повинні бути скасовані судом, як такі, що суперечать закону та договору іпотеки виходячи з наступного.
Таким чином, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ», його представникам, будь-яким особам, які діють за дорученням ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ», вчиняти дії щодо нерухомого майна - однокімнатна квартира АДРЕСА_3 , зокрема вчиняти будь-які реєстраційні дії, проникати будь-яким чином до зазначеної квартири; перебувати в ній; змінювати замки, чинити перешкоди іншим особам, що користуються (проживають) у вказаній квартирі, виселяти будь-яких осіб з зазначеної квартири,знімати з реєстрації місця проживання зареєстрованих осіб, реєструвати місце проживання будь-яких осіб, переоформлювати на своє ім'я договори укладені з постачальниками послуг (водопостачання гарячої та холодної води, водовідведення, постачання теплової енергії, постачання електричної енергії, послуги з управління багатоквартирним будинком), а також відключення вищезазначених послуг, до вирішення спору в цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п.1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову та їх співмірності із заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «НАДРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор інвест», третя особа: Приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович про визнання договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором та визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а також через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя Дубас Т.В.