Справа № 359/684/19
Провадження №2/359/1324/2019
14 травня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Степаненко А.О.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та збільшення розміру аліментів -
24.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд: - розірвати шлюб, між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований виконавчим комітетом Гнідинської сільради Бориспільського району Київської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 22 від 28.12.2017 р.; - збільшити розмір аліментів на утримання дітей та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1700,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дочкою повноліття, та аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1500,00 грн., але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття( а.с.2-4).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 грудня 2017 року вдруге з відповідачем було зареєстровано шлюб. У шлюбі народилися діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що одруження вдруге виявилося невдалим, подружнє життя з відповідачем не склалося, фактично шлюбні стосунки припинені. Позивач зазначає, що кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, між ними виникають часто непорозуміння, внаслідок чого майже вісім місяців проживають окремо та спільного господарства не ведуть, діти проживають разом з позивачем. Вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу не можливе.
Також зазначила, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2013 року стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільних дітей у твердій сумі у розмірі 700,00грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Зазначає, вказаний розмір аліментів на даний час є занадто низькою сумою, порівняно з 2013 роком. Стверджує, що з віком діти потребують більших витрат на їх утримання, всебічний розвиток, відпочинок та задоволення інших потреб. Крім того, в липні 2017 року набули чинності зміни до ч.2 ст.182 СК України, якими визначено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» визначено прожитковий мінімум на дітей станом на 1 січня 2019 року: віком до 6 років -626 грн., від 6 до 18 років - 2027грн, 50 % якого перевищує розмір аліментів, визначених судом. Також зазначила, що вона працює помічником вихователя та отримує на руки заробітну плату 3600,00грн., інших джерел доходу немає. Вважає, що оскільки відповідач інших утриманців немає, працевлаштований, має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, а також має постійні додаткові заробітки, може сплачувати аліменти: на сина-1500,00 грн., на дочку- 1700,00 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовну вимогу про розірвання шлюбу, проте вважає що шлюб можна було б зберегти. Щодо вимоги про збільшення розміру аліментів заперечував. Зазначив, що він офіційно працює та отримує заробітну плату 3000 грн. Регулярно, через доньку якій 10 років, передавав позивачу кошти, коли в гривнях, інколи в іноземній валюті. Останній раз, це було десь перед судом, передав 2000 грн. Проживають вони в гуртожитку у різних кімнатах, однак він сплачує за комунальні послуги та каналізацію. Автомобіля, квартири та жилого будинку у нього не має. Проте має у власності земельну ділянку, розташовану у с.Гнідин, яку отримав до шлюбу, площею 0,045 га. для будівництва та обслуговування будинку.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши відзив на позовну заяву, матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 грудня 2017 року, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Гнідинської сільради Бориспільського району Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 22, та що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 , виданим 28 грудня 2017 року( а.с.7).
Сторони мають спільних дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 ( а.с. 8,9).
Встановлено, що сторони з червня 2018 року проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.
Сторонами визнано, що примирення між ними неможливо, у зв'язку з чим можливості збереження шлюбу не вбачається. Внаслідок зазначених обставин сім'я подружжя фактично розпалося, а шлюб існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
При цьому суд враховує, що згідно ст.24Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Вирішуючи спір щодо збільшення розміру аліментів на утримання дітей, суд виходить з наступного.
Так, рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2013 року у справі № 585/4224/13-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 22 листопада 2013 року і до досягнення дітьми повноліття.( а.с.10).
Згідно з вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» , який набрав чинності 08.07.2017 р., було внесено зміни до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як передбачено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно довідки про доходи № 23 від 29 січня 2019 року, вбачається, що позивач ОСОБА_1 працює в Управлінні гуманітарного розвитку Бориспільської райдержадміністрації Київської області на посаді помічника вихователя, та отримує заробітну плату: січень 2018-4066,40грн., лютий 2018-4133,39грн., березень 2018- 4101,67грн., квітень 2018-4090,54грн., травень 2018- 4341,35грн., червень 2018- 5074,21грн., липень 2018-4572,03грн., серпень 2018-4714,20грн., вересень 2018-5470,04грн., жовтень 2018-3871,04 грн., листопад 2018-3635,60грн., грудень 2018-6131,39грн.( а.с.17).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач працює в КП «Наш дім Гнідинської сільської ради» на посаді електрика, а отже має постійне місце роботи та щомісячний заробіток, який без урахування аліментів та податку з доходів становить: вересень 2018- 5945,00 грн., жовтень 2018-7890,00 грн., листопад 2018 - 3985,00грн., грудень 2018-7985,00 грн., січень 2019- 3970,24 грн., лютий 2019 - 3375,00грн., що підтверджується довідками № 2 від 27.03.2019 та № 3 від 27.03.2019 (а.с.25,26).
Встановлено, що визначений ще в 2013 році судом розмір аліментів у сумі 700 грн. на кожну дитину є вкрай недостатнім для утримання дітей позивачу, оскільки таких коштів не вистачає в повній мірі забезпечувати усі потреби їхнього розвитку.
При цьому, суд також враховує, що після винесення Роменським міськрайонний судом Сумської області від 23.12.2013 року про стягнення з відповідача аліментів, розмір прожиткового мінімуму для дітей збільшився відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та становить: для дітей віком до 6 років з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2019 року - 2027 гривень.
Таким чином, відповідно до вищенаведених правових норм розмір аліментів на дитину віком до 6 років не може бути меншим ніж 813,00грн., а на дитину віком від 6 до 18 років не може бути меншим ніж 1013,50грн., - тобто 50% від встановленого прожиткового мінімуму, який на час розгляду справи становить 1626,00грн. та відповідно 2027,00грн., а отже сплата аліментів відповідачем на дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 700грн. щомісячно на кожну дитину, є нижчим від встановленого мінімуму, а тому вимога позивача про збільшення розміру аліментів є обґрунтованою.
Будь-яких доказів, що на утриманні відповідача є інші непрацездатні особи, суду надано не було.
Згідно із положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи викладене, керуючись зазначеними нормами закону, з урахуванням усіх обставин справи, матеріального становища платника аліментів, який офіційно працює та отримує мінімальну заробітну плату, інших утриманців не має, також ту обставину, що з моменту стягнення аліментів змінилася економічна ситуація в державі, збільшився прожитковий мінімум, і таким чином змінився матеріальний стан одержувача аліментів, суд вважає, що у даному випадку вимоги щодо збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача на утримання дітей підлягають стягненню аліменти в твердій грошовій сумі по 1200 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.
При цьому суд, також враховує, що згідно з наданою довідкою про доходи від 27 березня 2019 року №3 Комунального підприємства «Наш дім Гнідинської сільської ради» (а.с.25) розмір заробітної плати позивача не є однаковим, і його середньомісячний заробіток за період вересень 2018 - лютий 2019 становить близько 5500 гривень, а отже визначений судом розмір аліментів, не перевищує половини офіційного заробітку відповідача, в той час, як стягнення аліментів у визначеному позивачем розмірі, призвело б до утримання б більшої частини його заробітку. Крім того, суд враховує, що позивач має рівний з відповідачем обов'язок по утриманню дітей.
Судові витрати по даній справі складає судовий збір в сумі 768,40 гривень за позовом про розірвання шлюбу, сплачений позивачем (а.с.1), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а також судовий збір в сумі 768,40 гривень за позовом про збільшення розміру аліментів, від сплати якого позивач звільнена при зверненні з позовом до суду, та які підлягають стягненню з відповідача на користь держави відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.110,112, 141, 180, 181, 182, 184,191,192 Сімейного кодексу України та ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 137, 139, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований 28 грудня 2017 року у Виконавчому комітеті Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, актовий запис № 22.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей, визначений рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2013 року у справі №585/4224/13-ц (провадження №2/585/1347/13) та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ), аліменти на утримання малолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі по 1200 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 24.05.2019.
Суддя І. В. Муранова-Лесів