Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
01 липня 2019 р. Справа № 520/4508/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Супруна Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Вязьмітіновій Т.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування рішення, -
Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд: визнати незаконним рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2321-06/13344-09 від 29.03.2019 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення про відмову у видачі патентів на винахід за заявками № а 2011 12376 та № а 2011 12382 затверджено неналежним органом державної влади та неналежною посадовою особою. Рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2321-06/13344-09 від 29.03.2019 року про відмову в видачі ОСОБА_1 , патентів на винаходи по заявкам № а 2011 12376 та № а 2011 12382 є незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Представник відповідача надав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 25.06.2019 року відзив на адміністративний позов, в якому позов не визнав, з тих підстав, що рішення Мінекономрозвитку прийняте у межах повноважень, визначених чинним законодавством, а повноваження використано з метою, з якою вони надані.
В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про можливість розгляду за відсутності належним чином повідомленого відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2016 № 585 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності» передбачено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності України в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Згідно з Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 459 з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2016 року № 585 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності», вищевказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері інтелектуальної власності.
Приписами, пп. 471 - 473 п. 4 цього Положення передбачено, що Мінекономрозвитку організовує у встановленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності, здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи, тощо.
В контексті ч. ч. 1, 4, 5, 10 ст. 12 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» від 15.12.1993 року № 3687-XII, особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи заявку. Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу). Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель); опис винаходу (корисної моделі); формулу винаходу (корисної моделі); креслення (якщо на них є посилання в описі); реферат. Інші вимоги до документів заявки визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, відповідно до цього Закону.
Так, згідно п. 1.2, 3.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, передбачені наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 року № 22 (надалі за текстом - Правила № 22) заявкою є сукупність документів, необхідних для видачі Установою патенту України на винахід чи патенту України на корисну модель. Заявка повинна містити: заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель); опис винаходу (корисної моделі); формулу винаходу (корисної моделі); креслення (якщо на них є посилання в описі); реферат.
Судовим розглядом встановлено, що 21.10.2011 року позивачем подано заявки а 2011 12376 та а 2011 12382 на видачу патентів України на винаходи «Спосіб підйому великих затонулих об'єктів», які містили опис винаходу, його формулу, реферати, креслення, матеріали заявки іноземною мовою, лист, квитанцію про сплату збору.
Порядок розгляду заявок на винаходи та прийняття рішень з питання видачі/відмови у видачі патенту на винаходи, спосіб прийняття такого рішення встановлений в ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», а також визначений у Правилах розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 року № 197.
Положеннями ч.ч. 1, 9, 10 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» передбачається проведення експертизи поданої заявки, що має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 13 цього Закону; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, та чи не відноситься він до об'єктів технології, зазначених у частині третій статті 6 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 13 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки. Відповідно до пп. 3.4.1 п. 3.4 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель (в останній чинній редакції), якщо заявка на видачу патенту на винахід містить усі необхідні документи, дотримані вимоги до них, установлені Правилами складання, і заявлений винахід не належить до переліку об'єктів, яким не надається правова охорона, то заявнику надсилають повідомлення про завершення формальної експертизи і можливість проведення кваліфікаційної експертизи заявки.
За результатом кваліфікаційної експертизи проведеної відділом Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (надалі за текстом - ДП "УКРПАТЕНТ") з урахуванням змін і додаткових матеріалів, поданих у зв'язку з одержанням попереднього висновку кваліфікаційної експертизи від 10.10.2018 року №24340, встановлено, що заявлений винахід, за заявкою а 2011 12376, не відповідає умовам патентоздатності, визначеним для нього ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».
Щодо заявки а 2011 НОМЕР_1 , за результатом кваліфікаційної експертизи проведеної відділом Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (надалі за текстом - ДП "УКРПАТЕНТ") з урахуванням змін і додаткових матеріалів, поданих у зв'язку з одержанням попереднього висновку кваліфікаційної експертизи від 10.10.2018 року № 24347, встановлено, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, визначеним для нього ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».
Приписами норм ч. 3 ст. 16 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” визначено, що кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику.
За результатами розгляду документів, ДП "Уркпатент" прийнято рішення від 05.02.2019 року № 3159/3А/19 про відмову у видачі патенту за заявкою а 2011 12376, яке затверджено Мністерством економічного розвитку України з поставлянням відмітки: «Висновок, затверджений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, набув статусу рішення про відмову у видачі патенту на винахід», та отримано позивачем.
Щодо заявки а 2011 12382, за результатами розгляду документів, ДП "Уркпатент" прийнято рішення від 06.02.2019 року № 3165/3А/19 про відмову у видачі патенту, яке затверджено Мністерством економічного розвитку України з поставлянням відмітки: «Висновок, затверджений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, набув статусу рішення про відмову у видачі патенту на винахід», та отримано позивачем.
Позивач 06.02.2019 року звернувся до відповідача з заявою про направлення на його адресу рішення про відмову у видачі патенту на винахід за заявкою № а 2011 12382 від 21.10.2011 року та № а 2011 12376 від 21.10.2011 року.
Листом від 29.03.2019 № 2321-06/13344-09 «Щодо надання рішень про відмову у видачі патентів на винаходи» Мінекономрозвитку повідомило позивача про обставини направлення рішень про відмову у видачі патентів та роз'яснило йому порядок прийняття та форму рішення про відмову у видачі патенту на винахід відповідно до норм ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та п. 6.8.1 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 року № 197.
Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження є лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.03.2019 № 2321-06/13344-09, наданий у відповідь на звернення позивача від 15.03.2019 року.
За своїм змістом оскаржуваний лист носить інформативно-роз'яснювальний характер, хоча позивач вважає саме цей лист рішенням про відмову у видачі патентів за заявками № а 2011 12382 від 21.10.2011 року та № а 2011 12376 від 21.10.2011 року. Між тим, до правових актів індивідуальної дії належать рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, які спрямовані на виникнення, зміну або припинення права та обов'язків суб'єктів, щодо яких вони прийняті.
Відтак, оцінивши за своїм змістом лист-відповідь від 29.03.2019 року № 2321-06/13344-09, суд приходить до висновку, що оспорюваний лист не є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, оскільки носить лише роз'яснювальний та інформаційний характер. Крім того, лист не має юридичної сили, а його зміст жодним чином не зачіпає права, свободи й законні інтереси позивача. У зв'язку з чим суд вважає відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним чи незаконним такого листа відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог про скасування рішення та відсутність підстав для задоволення останніх.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03 липня 2019 року.
Суддя Ю.О. Супрун