Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 липня 2019 р. Справа № 520/10364/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року по справі №520/10364/18, що передбачено ч.1 ст. 382 КАС України.
Також представником позивача заявлено клопотання заяву ОСОБА_1 про установлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 р. по справі № 520/10364/18 розглянути у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що рішенням від 27.12.2018 року судом було задоволено його позовні вимоги. Позивачем вказано, що судове рішення набрало законної сили, але всупереч зазначеному воно так і не виконано. У зв'язку з невиконанням відповідачем судового рішення у справі №520/10364/18, позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у порядку, визначеному положеннями ст. 382 КАС України. Також в обґрунтування клопотання про розгляд заяви у відкритому судовому засіданні з викликом сторін представник позивача послався на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право особи на справедливий та публічний розгляд його справи, та ч.1 та ч. 3 ст. 242 КАС України, якою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, позивачем вказано, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може безпідставно бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Крім того, представник позивача послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.12.2018 року по справі №441/169/16-ц, стосовно того, що публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
Через канцелярію суду від представника відповідача по справі надійшов відзив на заяву, в якому представник відповідача проти заяви заперечував та зазначив, що на виконання судового рішення у справі №520/10364/18 відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з чим після перерахунку розмір пенсії з 01.01.2018 року склав 9528,75 грн. Відповідачем було зроблено розрахунок на доплату пенсії та сума виплати за період з 01.01.2018 року по 31.05.2019 року становить 50079,02 грн. При цьому, вказано, що у червні 2019 року було здійснено виплату доплати за період з 12.04.2019 року по 31.05.2019 року. Також представником відповідача вказано, що доплата проводиться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”. Крім того, представником відповідача вказано, що постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Також представником відповідача вказано, що у своїй заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що рішення суду відповідачем не виконується, а отже оскільки судовим рішенням не було встановлено судового контролю то заява позивача задоволенню не підлягає.
Суд, дослідивши клопотання представника позивача розгляд заяви у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, а також наявні в матеріалах справи докази зазначає наступне.
Підстави та порядок вирішення питання стосовно зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення, подати звіт визначено положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, приписами ст. 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
З аналізу вищевикладеної норми суд приходить до висновку, що останньою не передбачено обов'язку суду стосовно здійснення розгляду питання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення, подати звіту в судовому засіданні з викликом сторін. При цьому, обов'язковим розглядом у судовому засіданні з викликом сторін визначено вирішення питання про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу, що здійснюється за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.
Водночас, суд зазначає, що посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 20.12.2018 року по справі №441/169/16-ц стосовно відкритості процесу, що включає право особи бути заслуханою в суді, не можуть вважатися судом належною підставою для розгляду звіту про виконання судового рішення у судовому засіданні із викликом сторін, оскільки у зазначеному судовому рішенні суд, зазначаючи про публічний характер судового розгляду справи, встановив порушення процесуальних гарантій забезпечення належного розгляду справи стосовно позивача з огляду на непоінформованість останнього про дату і час розгляду справи в суді.
Натомість, у даному випадку представником позивача подано до суду заяву в порядку ст. 382 КАС України стосовно установлення судового контролю за виконання рішення суду шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, що фактично є вирішенням процедурного питання.
Отже, враховуючи відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача в порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року у справі № 520/10364/18 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 77 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 77 % грошового забезпечення розміром з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р., здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р.; стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року по справі № 520/10364/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Отже, судове рішення у справі № 520/10364/18 набрало законної сили.
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що у зв'язку із набранням судовим рішенням законної сили Харківським окружним адміністративним судом 08.05.2019 року видано виконавчий лист по справі № 520/10364/18.
Зі змісту наданого до суду представником відповідача заперечення на заяву вбачається, що відповідачем рішення суду у справі № 520/10364/18 виконано в частині здійснення перерахунку пенсії позивача у розмірі 77 % грошового забезпечення розміром з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р., у зв'язку з чим розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 9528,75 грн. та виплачується пенсія позивачу у такому розмірі з червня 2019 року, а також позивачу у червні 2019 була виплачена сума доплати за період з 12.04.2019 року по 31.05.2019 року, на підтвердження чого відповідачем до суду надано довідку №228 від 26.06.2019 року про доходи пенсіонера.
При цьому, представник відповідача послався на положення постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”.
Суд зазначає, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем проведено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача та нараховану різницю в пенсії, яка склала 46662,89 грн.
Матеріали справи містять витяг з реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 26.09.2018 року, до якого включено і рішення у справі №520/10364/18.
Стосовно вказаного суд зазначає, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, та членам їх сімей згідно ст. 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як передбачено положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на вказане суд зазначає, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.
Судом встановлено, що 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (надалі - Порядок № 649) та встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 8, зміни.
Як передбачено п. 1 Порядку № 649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до п.3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Згідно із п.4 Порядку № 649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що відповідач при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2018, як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства та з врахуванням вимог Порядку № 649.
Судовим розглядом не встановлено доказів того, що зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018, якою затверджено Порядок № 649, була оскаржена в порядку, визначеному ст. 264 КАС України, а отже остання є чинною та має враховуватися відповідачем, як суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до позиції висловленої Конституційним Судом України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначена норма законодавства не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про наявність або відсутність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
З огляду на зазначене та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а також обставини часткового виконання судового рішення і особливості нормативно-правового регулювання правовідносин в частині нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено необхідності застосування заходів судового контролю до відповідача.
Натомість, наявні в матеріалах справи докази підтверджують обставини того, що відповідач вживає заходів з метою виконання судового рішення в порядку, визначеному Постановою № 649.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.