18 червня 2019 року 16 год. 10 хв.Справа № 280/176/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови про накладення штрафу, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 11.12.2018 №ЗП2245/565/АВ/П/ТД-1-ФС про накладення штрафу у розмірі 223380 грн.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що висновки посадових осіб про допущене порушення вимог трудового законодавства є хибними та такими, що не підтверджуються фактичними обставинами та наявними доказами, а оскаржувана постанова прийнята з процедурними порушеннями. Щодо виявленого порушення зазначає, що висновки Акту проведеного інспекційного відвідування ґрунтуються на тому, що було встановлено факт допуску осіб до роботи без оформлення працівників у визначеному порядку. При цьому, перевіряючими не прийняті до уваги докази, що підтверджують факт укладення між ФОП ОСОБА_1 (роботодавець) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (працівники) трудових відносин, що підтверджуються відповідними наказами (розпорядженнями про прийом на роботу), платіжними відомостями та особовими картками на працівників та іншими документами. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 18 квітня 2019 року за вх. №15429 представником позивача надано додаткові пояснення щодо позовних вимог.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву від 25.02.2019 вх. №7488 посилається на те, що інспектування позивача проведено з дотриманням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2017 №295. По суті встановленого порушення зазначає, що під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 надано штатний розпис, в якому введено 1 штатну одиницю продавця, інших документів, які б підтверджували наявність трудових відносин, позивачем не надавалось. З огляду на викладене вважає, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України. Прийняте рішення є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам закону. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою (суддя Артоуз О.О.) від 28 січня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/176/19, підготовче судове засідання призначено на 26 лютого 2019 року.
Ухвалою від 26.02.2019 з питань забезпечення адміністративного позову зупинено стягнення за виконавчим документом - постановою про накладення штрафу від 11.12.2018 №ЗП2245/565/АВ/П/ТД-1-ФС, що видана Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвалою від 26.02.2019 відкладено підготовче судове засідання до 26.03.2019.
У зв'язку з перебуванням судді Артоуз О.О. на лікарняному (довідка від 29.03.2019 №02-35/19/30, розгляд справи відкладено до 01.04.2019.
Ухвалою від 01.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі, підготовче засідання відкладено до 18.04.2019.
Розпорядженням керівника апарату суду Балики Л.М. від 15.04.2019 № 28 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 280/176/19, оскільки суддя Артоуз О.О. з 12.04.2019 перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019 справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.
Ухвалою (суддя Максименко Л.Я.) від 15.04.2019 справу прийнято до провадження та продовжено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 18.04.2019 відкладено підготовче судове засідання на 13.05.2019.
13.05.2019 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.05.2019.
27.05.2019 протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 18.06.2019.
18.06.2019 представниками сторін подані клопотання (вх. №24825, №24824) про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи наявні в матеріалах справи заяви сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
За рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із ГУ ДФС України в Запорізькій області від 30.10.2018 №37510/10/08-01-13-04-08, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію у промисловості й торгівлі, ратифікованої законом України від 08.09.2004 №1985-ІV, №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2014 №1986-ІV, ч. 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, п. 1 наказу Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 №1338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.12.2017 за №1500/31368, Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області прийнято наказ від 12.11.2018 №1905 про організацію здійснення інспекційного відвідування, зокрема, ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю.
У період з 22.11.2018 по 23.11.2018 інспекторам праці ОСОБА_4 , ОСОБА_5 О ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Т ОСОБА_8 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1
22.11.2018 інспекторами праці сформовано Вимогу №ЗП2245/565/НД про надання документів, а саме накази на прийняття на роботу працівників за період з січня по листопад 2018 року та повідомлення про прийняття на роботу працівників з відміткою ДФС; особові картки працівників (форма П_2), журнал ведення та обліку трудових книжок; табеля обліку робочого часу з січня по листопад 2018 року; відомості нарахування та виплати заробітної плати по підприємству з січня по листопад 2018 року, штатний розпис підприємства на 2018 рік; наказ про призначення на посаду керівника підприємства; виписка з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців накази про відпустки з червня по вересень 2018 рік, підтверджуючі документи про виплату заробітної плати за весь час щорічної відпустки за даний період; повідомлення про розміри нарахування заробітної плати за весь час щорічної відпустки; інші підтверджуючі документи, на які працюючі перебувають у ФОП ОСОБА_1 ; пояснення щодо праці неповнолітніх; пояснення працівників, які працюють. Вказану вимогу ОСОБА_1 отримала 22.11.2018.
За результатами проведеного інспекційного відвідування складено Акт від 23.11.2018 №ЗП2245/565/АВ.
Під час перевірки встановлено, що 22.11.2018 за адресою здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » знаходилась ОСОБА_2 , яка виконувала функції продавця. За поясненнями, наданими ОСОБА_2 , вона працює у ОСОБА_1 з 2018 року з графіком роботи: тиждень робочий з 07:15 до 21:00, тиждень вихідний. Заробітну плату отримувала готівкою по закінченню відпрацьованої неділі в розмірі мінімальної заробітної плати на місяць. Будь-яких підтверджуючих документів з даного питання ФОП ОСОБА_1 за період з січня по 19.11.2018 для інспекційного відвідування не надано. 23.11.2018 під час проведення інспекційного відвідування, встановлено, що за адресою здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 . м. Запоріжжя АДРЕСА_2 «Кіоск у складі зупинкового комплексу» знаходилась ОСОБА_3 , яка виконувала функції продавця. За поясненнями наданими ОСОБА_3 , які зафіксовані відео зйомкою, вона стажується у ФОП ОСОБА_1 без оплати заробітної плати. Так, ФОП ОСОБА_1 допущено порушення частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КзПП) відносно двох осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,) без укладення трудового договору в письмовій формі та без повідомлення Державної фіскальної служби щодо прийняття його на роботу у Порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
03.12.2018 ФОП ОСОБА_1 надала зауваження до Акту інспекційного відвідування від 23.11.2018, відповідно до яких зазначила, що опис виявлених порушень в акті не відповідає дійсності. До зауважень додано документи: накази про прийом на роботу, трудові договори, особові картки за формою П-2, пояснення працівників, відомості нарахування та виплати заробітної плати.
03.12.2018 за вих. №08/03.4-06/9357 ГУ Держпраці у Запорізькій області надіслало на адресу ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи 11.12.2018 о 16 год. 30 хв.
05.12.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області надало відповідь позивачу за вих. №б/н про розгляд зауважень, відповідно до яких зазначено, що в документах, наданих для ознайомлення наявні порушення частини 3 статті 24 КзПП відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3
09.12.2018 за вих. №08/03.4-06/9417 ГУ Держпраці у Запорізькій області направлено ФОП ОСОБА_9 К.Г. повідомлення про складання протоколу 17.12.2018 о. 10:00 год.
11.12.2018 перший заступник начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 23.11.2018 №ЗП2245/565/АВ щодо порушень ФОП ОСОБА_1 . вимог частин 1 та 3 статті 24 КзПП, прийняв постанову №ЗП2245/565/АВ/П/ТД-1ФС від 11.12.2018, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 223380 грн
Не погодившись з прийнятою постановою про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 295).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст. 3 Закону № 877-V).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.
Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (п. п. 3 п. 5 Порядку № 295).
Згідно п. п. 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Відповідно до п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Судом встановлено, що 13.11.2018 заступником начальника видано направлення №1009 на проведення заходу державного нагляду (контролю) інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_10 .Г щодо перевірки: строків виплати заробітної плати; дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці; порядок укладення трудового договору; використання праці неповнолітніх.
За результатом інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 складено Акт від 23.11.2018 №ЗП2245/565/АВ, відповідно до якого було встановлено порушення частини першої, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.
Слід зазначити, що законодавством дата складання акту пов'язана з останнім днем проведення інспекційного відвідування, а не з останнім днем періоду проведення такого заходу. Оскільки, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 . закінчено 23.11.2018, то і складання акту в цей день є правомірним. Відтак, доводи позивача в цій частині суд відхиляє.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі Порядок №509).
Відповідно до пункту 2 даного порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).
Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2018 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 23.11.2018 №ЗП2245/565/АВ щодо порушень ФОП ОСОБА_1 . вимог частин 1 та 3 статті 24 КзПП, прийнято постанову №ЗП2245/565/АВ/П/ТД-1ФС, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 223380 грн.
Посилаючись на наявність процедурних порушень з боку відповідача при винесенні оскаржуваної постанови, позивача будь-яких обгрунтувань своїм доводами не наводить.
В той же час, судом не встановлено будь-яких процедурних порушень при винесені постанови №ЗП2245/565/АВ/П/ТД-1ФС від 11.12.2018.
Щодо суті виявленого порушення під час інспекційного відвідування судом встановлено наступне.
Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працюта інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Щодо працевлаштування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до матеріалів адміністративної справи представником позивача надано:
штатний розпис на 2018 рік ФОП ОСОБА_1 , відповідно якого затверджено 2 посади продавця продовольчих товарів;
наказ №1К від 16.11.2018 про прийом на роботу ОСОБА_2 з 19.11.2018 на посаду продавця продовольчих товарів з посадовим окладом згідно штатного розкладу; трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 19.11.2018;
наказ №2К від 22.11.2018 про прийом на роботу ОСОБА_3 з 23.11.2018 на посаду продавця продовольчих товарів, з посадовим окладом згідно штатного розкладу; трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 23.11.2018;
особову картку працівника ОСОБА_2 від 19.11.2018; особову картку працівника ОСОБА_3 від 23.11.2018.
Суд встановив, що вказані вище договори уповноваженою особою позивача під час перевірки не надавалось інспекторам праці, однак були надані до зауважень на Акт інспекційного відвідування та долучені до матеріалів судової справи в ході підготовчого судового засідання.
Крім того, представником позивача надано розрахунково-платіжну відомість №3011 за листопад 2018 року, відповідно до якої нараховано продавцям продовольчих товарів заробітну плату за відпрацьовані дні. Відповідно до відомості на виплату готівки №3011 за листопад 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.11.2018 виплачено заробітну плату.
Також, 23.01.2019 представником позивача зроблено запит до ДФС (Олександрівське відділення) щодо надання інформації про факти повідомлення ФОП ОСОБА_1 органи державної фіскальної служби про працевлаштування найманих працівників в період 2018/2019 рр.
Листом від 29.01.2019 за вих. №1285/14/08-01-49-09 Олександрівське управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області повідомлено, що протягом 2018-2019 років ФОП ОСОБА_1 (2596524868) надіслані засобами поштового зв'язку повідомлення про прийняття працівників на роботу, а саме два повідомлення про прийняття працівника на роботу від 09.01.2019 вх №1220/ФОП та від 09.01.2019 вх. №1221/фоп.
При досліджені вказаних повідомлень, судом встановлено, що Повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_3 датовано 22.11.2018 та згідно відмітки на поштовому конверті поштове відправлення передано до пошти 22.11.2018. Повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_2 датовано 16.11.2018 та згідно відмітки на поштовому конверті поштове відправлення передано до пошти 16.11.2018.
У сукупності розглянувши подані документи, суд дійшов висновку про те, що наявні докази підтверджують факт укладення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з громадянами ОСОБА_2 з 19.11.2018 та ОСОБА_3 з 23.11.2018.
При цьому, долучені відповідачем до відзиву копії листа опитування ОСОБА_2 від 22.11.2018 та копії письмових пояснень ОСОБА_3 від 23.11.2018 не суперечать вищенаведеним доказам та підтверджують факт працевлаштування останніх.
Відтак, станом на час проведення інспекційного відвідування не підтверджується факти допуску до роботи двох осіб без оформлення трудового договору (контракту).
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів, дослідивши первинні бухгалтерські документи, суд дійшов висновку, що відповідачем не надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем чинного законодавства про працю в розумінні зазначеної норми Закону.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати в розмірі 2233,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Адміністративий позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови про накладення штрафу, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 11.12.2018 № ЗП 2245/565/АВ/П/ТД-1-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2233, 80 грн. (дві тисячі двісті тридцять три гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 21 червня 2019 року.
Суддя Л.Я. Максименко