"28" жовтня 2009 р. м. Київ К-20503/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.І.,
Суддів - Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
при секретареві - Прокопчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області
про поновлення строку касаційного оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2008 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2009 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, -
14 травня 2009 року, з пропущенням встановленого законодавством строку касаційного оскарження, відповідач, Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області (далі -УПФ) надіслав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2009 року. Разом з цим просив поновити строк їх касаційного оскарження.
Як на поважність причини пропущення процесуального строку посилався, що ухвала від 3 квітня 2009 року постановлена Донецьким апеляційним адміністративним судом за відсутності його представника, а її копію він отримав зі значним запізненням -7 травня 2009 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Поважною причиною визнається лише та, що викликана об'єктивно непереборними обставинами, пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Як підставу для поновлення строку касаційного оскарження УПФ зазначив ту обставину, що ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2009 року надіслана йому з запізненням -7 травня 2009 року, що підтверджується відбитком його штампу вхідної кореспонденції, а тому був позбавлений можливості подати касаційну скаргу в межах строку касаційного оскарження.
Колегія суддів критично ставиться до наведених доводів, оскільки УПФ не надало суду належних доказів, якими можуть бути, зокрема, поштові конверти чи інші докази на їх підтвердження. Крім того, як вбачається, справа 15 квітня 2009 року уже повернулась до суду першої інстанції, а відповідно до частини 3 статті 167 та статті 209 КАС України апеляційний суд спочатку надсилає сторонам копії судового рішення, а потім повертає справу до суду.
Таким чином, обставин, які б свідчили про поважність причин пропущення встановленого законодавством строку касаційного оскарження судових рішень не наведено, а тому касаційна скарга, відповідно до частини 3 статті 212 КАС України, залишається без розгляду.
Керуючись статтею 102, частиною 3 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Управлінню Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області в поновленні строку касаційного оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2008 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, відмовити, залишивши касаційну скаргу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Т.Ф. Весельська