Справа № 766/21903/18
н/п 2/766/3948/19
04 липня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді Прохоренко В.В.,
секретар Тихоша Л.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 є рідним сином позивача та був зареєстрований у будинку та проживав там. В липні 2009 року відповідач через конфлікт заявив, що не бажає проживати разом з батьками та вибув на інше постійне місце проживання, однак, не знявся з реєстрації і до цього часу місце його перебування йому на відоме. У зв'язку з наявністю зареєстрованого відповідача в будинку, позивач вимушений сплачувати за комунальні послуги відповідно до кількості зареєстрованих осіб, що є перешкодою для оформлення субсидії на житлово-комунальні послуги. Просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.02.2019 року було прийнято справу до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеному провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Відповідач відзив на позов до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 29.12.1994 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори, серія та номер 4-2859.
Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.10.2018 року за № 28396303.
Згідно копії паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 06.02.2002 року на ім'я ОСОБА_2 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту від 01.11.2018 року, складеного Квартальним комітетом №11 Органу самоорганізації населення Суворовського у м. Херсоні району, ОСОБА_2 вибув з будинку АДРЕСА_1 в липні 2009 року і до теперішнього часу не повертався до будинку та не проживав.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також закріплено в статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з правом володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом права власності може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира, як то передбачено ст.ст. 379, 382 ЦК України.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач втратив право користування житловим приміщенням, оскільки відсутній за місцем реєстрації понад дев'ять років, і між позивачем та відповідачем відсутня будь-яка інша домовленість з приводу користування житловим приміщенням, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст.16, 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р., керуючись ст.ст. 6-13, 81, 258, 259, 263- 265, 279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя: В.В. Прохоренко