25.06.2019
Справа № 664/78/19
Провадження № 2/664/456/19
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року Цюрупинський районний суд
Херсонської областi
в складі: судді Яценка О.М.,
за участі секретаря судового засідання Брустман О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олешки Херсонської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що відповідно до кредитного договору № б/н від 01.10.2012 року відповідач отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачем зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувалися, неналежно сплачувалися внески на погашення заборгованості за кредитом. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 25.12.2018 року має заборгованість в сумі 12008,92 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 2119,81 гривень, заборгованості по відсотках в сумі 3238,05 гривень, заборгованості по пені в сумі 5603,02 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень, штраф (процентна складова) в сумі 548,04 гривень. Просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду клопотання в якому підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за його відсутністю, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, до суду надала клопотання про проведення судового засідання за її відсутності, та відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження отримання нею саме кредитної картки, надані анкета-заява, правила надання банківських послуг та розрахунок не є належними доказами для підтвердження факту отримання нею кредитної картки із встановленим лімітом 3000,00 грн., а також ознайомлення з тими умовами та правилами, які надані позивачем саме у зазначеній редакції.
Позивачем було надано відповідь на відзив відповідно до якого вважають, що банком надано належні докази на підтвердження отримання 01.10.2012 року відповідачем саме кредитної картки із лімітом 3000,00 грн., а також ознайомленням із умовами та правилами надання банківських послуг. Додатково на запит суду, направлений за клопотанням відповідача, надали виписку по картковому рахунку, фото та реєстр поштових відправлень. Тому позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Відповідачем було надано заперечення на відповідь, де додатково пояснила, що вважає, що договір між сторонами не є укладеним, оскільки позивачем не надано доказів, що вона підписала пам'ятку клієнта, умови та правила банківських послуг, а також тарифів, які в сукупності свідчать про укладеність договору. Крім того, виписка по рахунку надана по кредитній картці НОМЕР_2 , строк дії якої починається 05.05.2014 року, а кредитний ліміт встановлений у 700,00 грн., що також є неналежним доказом отримання 01.10.2012 року кредитної картки із кредитним лімітом у розмірі 3000,00 грн.. У зв'язку із зазначеним просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивачем у відповідь на заперечення було надано пояснення, що відповідно до наданої анкети-заяви встановлено, що відповідач ОСОБА_1 01.10.2012 року особисто ознайомилася із правилами та умовами надання банківських послуг, після чого їй було видано дві кредитні картки, про що до суду надано довідку. Під час підписання зазначеної анкети-заяви сторонами було узгоджено всі істотні умови договору. Враховуючи те, що відповідач користувалася кредитними коштами, що підтверджується випискою по картковому рахунку, до банку із заявами про перерахунок виниклої заборгованості або нарахованих процентів, штрафних санкцій, вона не зверталася, тому ОСОБА_1 не оспорювала факт отримання кредитних коштів та укладення кредитного договору. Тому позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
В зв'язку з неявкою усіх учасників справи, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору (анкети-заяви) № б/н від 01.10.2012 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Як зазначено позивачем, відповідно до зазначеної анкети відповідач отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до довідки, наданої АТ «КБ «ПриватБанк»» ОСОБА_1 за кредитним договором (анкетою-заявою) № б/н від 01.10.2012 року було надано дві кредитні картки: номер НОМЕР_2 , дата відкриття 05.05.2014 року з терміном дії до 10/17, та номер НОМЕР_5 , дата відкриття 01.07.2016 року з терміном дії 12/17. Згідно наданого банком розрахунку станом на 25.12.2018 року має заборгованість за карткою номер НОМЕР_2 в сумі 12008,92 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 2119,81 гривень, заборгованості по відсотках в сумі 3238,05 гривень, заборгованості по пені в сумі 5603,02 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень, штраф (процентна складова) в сумі 548,04 гривень.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно п.2.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту від 25.05.2007 року банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму узагальненні «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» визначив, що належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні бухгалтерські документи (документи первинного бухгалтерського обліку), такими документами є документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Судом встановлено, що відповідачем дійсно була підписана анкета-заява від 01.10.2012 року, оскільки відповідач не заперечує того, що підпис на документі належить саме їй. Твердження позивача про те, що відповідач визнав кредит, оскільки користувався кредитними коштами, не є належним доказом того, що ОСОБА_1 їх отримала, оскільки виписка по картковому рахунку є доказом користування кредитними коштами, проте не є належним доказом користування кредитними коштами саме відповідачем ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимогами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до наданих позивачем умов та правил надання банківських послуг пам'ятка, тарифи на випуск і обслуговування кредитної карти, а також заява про приєднання до Умов і Правил становить укладений договір про надання банківських послуг. Відповідно до змісту анкети-заяви від 01.10.2012 року відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, проте сторонами не досягнуто істотних умов кредитного договору, а саме не визначено яку саме картку сторони домовилися оформити, а також не визначено розмір кредитного ліміту.
За таких обставин, у зв'язку із відсутністю доказів на підтвердження укладення між сторонами саме кредитного договору № б/н від 01.10.2012 року, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог АТ «КБ ПриватБанк» відмовлено, витрати у справі необхідно віднести на позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 141, 211, 247, 259, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 616, 625, 628, 638, 639, 1049-1054 ЦК України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Витрати у справі віднести на позивача - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
На рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»», код ЄДРПОУ 14360570, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. № 50.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Яценко