Справа № 648/1861/19
Провадження № 2-а/648/29/19
03 липня 2019 року смт.Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Рибас А.В.,
при секретарі Кравченко В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Білозерка Херсонської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону управління патрульної поліції у Херсонській області старшого лейтенанта Арещенка Дмитра Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління патрульної поліції у Херсонській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення, посилаючись на наступне.
06.06.2019 року інспектором роти №2 батальйону управління патрульної поліції у Херсонській області ст. л-нт. Арещенко Дмитром Олеговичем було винесено постанову серії ВР №203138 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Відповідно до змісту постанови, позивач, керуючи автомобілем «Kia cerato» д/н « НОМЕР_1 », рухався у крайній лівій смузі, в той час коли права смуга була вільна. З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2019 року о 20:35 год. інспектор роти №2 батальйону управління патрульної поліції у Херсонській області ст. л-нт. Арещенко Дмитро Олегович , зупинив Ковбасу В.В. на 203 км а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ та звинуватив останнього в тому, що він рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, тобто вчинив порушення п.11.5 правил Дорожнього руху України, та на місці зупинки транспортного засобу інспектор роти Арещенко Д.О. виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Проте позивач з вказаною постановою не погодився, оскільки обставини, викладені в ній, не відповідають дійсності, позивач не порушував правила дорожнього руху, вибрав для себе безпечну ділянку дороги, так як дорожнє покриття в крайній правій смузі попутного руху було у незадовільному стані, мала вибоїни, в зв'язку з чим вважав, що дана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону та є безпідставною, просить оскаржувану ним постанову серії ВР №203138 від 06.06.2019 року скасувати.
Позивач, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові, просив розглянути справу за його відсутності.
Викликана посадова особа, рішення якою оскаржено, в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на адміністративний позов до суду не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.06.2019 року інспектором роти №2 батальйону управління патрульної поліції у Херсонській області ст. л-нт. Арещенко Дмитром Олеговичем було винесено постанову серії ВР № 203138 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., за те, що ОСОБА_1 06.06.2019 року о 20:35 год. керуючи транспортним засобом «Kia cerato» д/н « НОМЕР_1 », рухався у крайній лівій смузі, в той час коли права смуга була вільна, чим порушив п.п.11.5 ПДР, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність підстав для складання постанови та наявних в діях ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, суд враховує надані позивачем пояснення та надані ним докази до позовній заяви. Жодних доказів (фото або відео фіксації, показів свідків) щодо зафіксованого у постанові порушення правил дорожнього руху, до постанови не долучено та посилання на них у постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні.
Відповідно до ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ч.2 ст.41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.
Відповідно до п.11.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
У відповідності до п. 11.11 ПДР України при інтенсивному русі змінювати смугу дозволяється лише для об'їзду перешкоди, повороту, розвороту або зупинки.
Згідно із ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Відповідно до вимог ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Необхідні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
При цьому, відповідно до ч.4 вищевказаної норми, у випадку, передбаченому ч.2 ст.258 КУпАП, на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбачених ч.ч.1-3 ст.122 КУпАП.
Частиною першою статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі виноситься уповноваженим органом після розгляду справи про адміністративне правопорушення, вимоги до змісту постанови викладено у ч.ч.2, 3 ст.283 КУпАП.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті», роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході розгляду справи судом встановлено, що будь-яких доказів, крім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в розумінні ст.251 КУпАП та які б свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, винність у його вчиненні, суду не надано.
Суд дійшов висновку, що відповідач не навів належних доказів на підтвердження правомірності свого рішення при накладенні на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення.
Враховуючи те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не виконано обов'язок щодо доведення обґрунтованості притягнення його до адміністративної відповідальності, відсутні будь-які докази, на основі яких у визначеному законом порядку можна було б встановити наявність факту скоєння адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, які б свідчили про достовірність обставин, викладених у постанові, суд дійшов висновку, що є підстави для скасування спірної постанови і закриття справи у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до положень ст.139 КАС України судові витрати в даному конкретному випадку, покладаються на рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 243-244, 246, 286 КАС України, ст.288 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону управління патрульної поліції у Херсонській області старшого лейтенанта Арещенка Дмитра Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління патрульної поліції у Херсонській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВР №203138 від 06.06.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Судові витрати покласти на рахунок Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Білозерський районний суд Херсонської області.
Суддя Рибас А.В.