01 липня 2019 року
Київ
справа №П/811/312/17
адміністративне провадження №К/9901/16973/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя -доповідач - Гусак М. Б., судді - Бившева Л. І., Усенко Є. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № П/811/312/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-К» до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
18 червня 2019 року до Верховного Суду Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - ДФС) подано касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2018 року.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що первинну апеляційну скаргу подано у передбачений законом строк, проте, у зв'язку із неналежним фінансуванням із Державного бюджету України, останнє було позбавлено можливості сплатити судовий збір за таке оскарження, що стало підставою для повернення апеляційної скарги, а потім - відмови у відкритті апеляційного провадження.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду доходить висновку про те, що правильне застосовування Третім апеляційним адміністративним судом норм права під час постановлення оскаржуваної ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів, враховуючи таке.
Як вбачається з ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про залишення без руху апеляційної скарги ДФС, первісну апеляційну скаргу було подано у строки, встановлені процесуальним законодавствомпроте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року її було повернуто з підстави несплати судового збору, що, відповідно до пояснень ДФС, було зумовлено неналежним фінансуванням Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.
13 березня 2019 року ДФС знов звернулась із апеляційною скаргою. Доказів сплати судового збору до апеляційної скарги також надано не було.
Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке було обґрунтовано неналежним фінансуванням Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області що, на думку скаржника, унеможливлювало дотримання вимог процесуального закону щодо сплати судового збору, та не залежало від його волі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для зазначення апелянтом інших причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, а також сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. При цьому, апеляційний суд, посилаючись на пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, вказав, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, відповідно, причина пропуску строку на апеляційне оскарження, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету та з відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є поважною при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до оскаржуваної ухвали копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про залишення без руху була направлена на адресу відповідача та отримана останнім 15 квітня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, станом на 16 травня 2019 року від ДФС документів, які б свідчили про виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції не надходило. Вказані обставини обумовили постановлення оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті аппеляційного провадження.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується із мотивами, викладеними в ухвалах Третього апеляційного адміністративного суду про залишення без руху апеляційної скарги ДФС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2018 року та про відмову у відкритті апеляційного провадження за цією скаргою.
Так, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього). Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на викладене невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, адже, не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо, зокрема, правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, з огляду на очевидну безпідставність касаційної скарги ДФС колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за скаргою ДФС на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № П/811/312/17.
Керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № П/811/312/17.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: М. Б. Гусак
Л. І. Бившева
Є. А. Усенко