03 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6093/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22 травня 2019 року (прийняте у м. Володимир-Волинську суддею Каліщуком А.А) в адміністративній справі № 154/397/19 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Володимир-Волинського міського суду Волинської області із вказаним позовом та просила скасувати постанову № 09 від 23 січня 2019 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради (далі - Адмінкомісія), якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 179 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням штрафу в розмірі 51 грн за те, що вона 05.12.2018 перебувала на робочому місці у нетверезому стані; а також закрити провадження у справі.
Позов обґрунтовувала тим, що цю постанову вважає незаконною, оскільки не вчиняла цього правопорушення. Крім цього, огляд на встановлення факту вживання алкоголю, особами, котрі складали протокол, проведено не було. Ознаки, які підтверджують стан сп'яніння, визначались особами, які не є компетентними.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, його оскаржила ОСОБА_1 , яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування всіх обставин справи та з недоведеністю обставин, що мають значення для справи. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовувала тим, що 05.12.2018 перебувала на робочому місці у тверезому стані. Крім того, у справі відсутні належні, допустимі та достовірні докази, а саме: медичний висновок, відповідні акти, котрі б підтверджували факт її перебування у нетверезому стані на робочому місці.
У судовому засіданні позивач підтримала вимоги апеляційної скарги із зазначених вище підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, працівником поліції Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 05.12.2018 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 179 КУпАП.
Зі змісту протоколу видно, що ОСОБА_1 05.12.2018 о 12 годині знаходилася на робочому місці по вул. Ковельській, 35 у м. Володимирі-Волинському Волинської області в нетверезому стані.
На підставі наведеного, Адмінкомісія 23 січня 2019 року винесла постанову за № 09, якою притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 179 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 51 грн за те, що вона 05.12.2018 перебувала на робочому місці у нетверезому стані
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржила її до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена належними доказами.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Частиною першою статті 179 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
Нормативним актом, що регулює питання проведення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, який призначається у випадках, коли закон передбачає дисциплінарну адміністративну відповідальність за споживання алкоголю, або перебування в стані сп'яніння; розпивання спиртних напоїв на роботі є Тимчасова інструкція про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, затверджена заступником Міністра охорони здоров'я СРСР 01 вересня 1988 № 06-14/33-14 (далі - Тимчасова інструкція), яка є доповненням до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 08 вересня 1988 року № 694 Про заходи щодо подальшого вдосконалення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння. Зазначений наказ включений до Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні, що додається до вказівки Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 1996 року № 165 (пункт 399).
Так, згідно пункту 2 Тимчасової інструкції передбачено, що медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння здійснюється в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів (відділень) лікарями психіатрами-наркологами або лікувально-профілактичних закладах лікарями психіатрами-наркологами та лікарями інших спеціальностей, які пройшли відповідну підготовку.
Згідно пунктів 6 - 8 Тимчасової інструкції лікар (фельдшер), що проводить огляд, складає протокол медичного огляду за встановленою формою у двох примірниках. У протоколі докладно викладаються відомості про зовнішній вигляд оглянутого, його поведінці, емоційному тлі, мови, вегето-судинних реакціях, стану рухової сфери. При цьому слід зазначити скарги оглянутого, його суб'єктивну оцінку свого стану. Крім того, при оцінці стану необхідно відзначити наявність або відсутність запаху алкоголю і вказати результати лабораторних досліджень.
При лікарському огляді в пункті 13 протоколу можуть бути внесені додаткові дані, які свідчать про факт вживання чи про наявність симптомів сп'яніння.
Отже, лікар (фельдшер), що проводить огляд особи мав би скласти протокол медичного огляду за встановленою формою у двох примірниках, у протоколі докладно викласти відомості стосовно стану особи, які передбачені пунктами 6 - 8 Тимчасової інструкції, а також сформулювати висновок, в якому повинно було чітко охарактеризовано стан позивача на момент обстеження.
У матеріалах справи відсутній як протокол медичного огляду позивача так і висновок, в якому було б чітко охарактеризовано стан позивача на момент обстеження.
Судом встановлено, що на прохання працівників поліції пройти медичне освідування на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовилася, що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третьої особи ОСОБА_2 .
Відповідно до роз'яснень, наданих у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»(з подальшими змінами і доповненнями), вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Крім цього, у постанові ВС від 23 січня 2018 року в справі № 640/17224/15-ц провадження № 61-762 св 17 також зроблено висновок, що факт перебування особи у стані алкогольного сп'яніння може бути підтверджений не лише медичним висновком, а й іншими доказами.
Враховуючи наведене та те, що ОСОБА_1 відмовилася пройти медичне освідування на стан алкогольного сп'яніння на прохання поліції, не скористалась своїм правом (з метою отримання медичного висновку, який би підтверджував її тверезий стан 05.12.2018) на медичний огляд щодо предмету алкогольного сп'яніння з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними у справі доказами.
Так, зокрема, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 стверджує, що 05.12.2018 ОСОБА_1 перед виходом на роботу випила алкоголь, котрий не допила звечора, та пішла на роботу. Він звернувся у поліцію із заявою про перебування ОСОБА_1 на робочому місці у нетверезому стані. Був присутній у нотаріальній конторі під час складання протоколу на ОСОБА_1 . Працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, проте вона відмовилась. Також були присутні двоє свідків. ОСОБА_1 перебувала на робочому місці у нетверезому стані, поводила себе неадекватно, сварилась із працівниками поліції.
Із пояснень ОСОБА_3 видно, що 05.12.2018 надійшов виклик від громадянина ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 перебуває на робочому місці в державній нотаріальній конторі у нетверезому стані. Він виїхав на цей виклик і на робочому місці була виявлена ОСОБА_1 , котра перебувала у нетверезому стані, висновок про що було зроблено на підставі зовнішніх ознак. На місце події було запрошено двох свідків та запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд, однак вона відмовилась його проходити. Оскільки ОСОБА_1 перебувала у нетверезому стані на робочому місці, тому ним складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у приміщенні державної нотаріальної контори ОСОБА_1 . перебувала у нетверезому стані. У його присутності працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте вона відмовилась проходити медичний огляд. ОСОБА_1 вела себе неадекватно, в неї було червоне обличчя та від неї був різкий запах алкоголю. Громадянина ОСОБА_2 не знає.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_7 , 05.12.2018 він йшов по АДРЕСА_1 -Волинському та був запрошений працівниками поліції у приміщення державної нотаріальної контори. У кабінеті нотаріальної контори бачив ОСОБА_1 , котра перебувала у нетверезому стані, про що свідчать різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка хода, почервоніння обличчя; у його присутності остання відмовилася від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що пояснення цих свідків повністю узгоджуються з іншими письмовими доказами, не містять суперечностей, не спростовані позивачем та належним чином підтверджують перебування позивача на робочому місці в нетверезому стані.
Пояснення третьої особи ОСОБА_2 також повністю узгоджуються із поясненнями вищевказаних свідків.
Із відповіді начальника відділу поліції від 12.04.2019 видно, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 працівником поліції ОСОБА_3 не було порушено службову дисципліну, вимог законодавства та не встановлено будь-яких правопорушень, котрі вказані були ОСОБА_1 у заяві від 29.02.2019, що загалом підтверджує правомірність дій працівника поліції ОСОБА_3 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22 травня 2019 року в адміністративній справі № 154/397/19 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 03 липня 2019 року.