03 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/4667/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Шинкар Т.І.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року (прийняте у м. Ужгороді суддею Плехановою З.Б.) в адміністративній справі № 260/228/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:
- визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області) щодо відмови у наданні йому публічної інформації на інформаційний запит від 01 лютого 2019 року протиправними;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області надати йому перші 10 сторінок документів на запит від 01 лютого 2019 року на отримання публічної інформації безкоштовно, повідомити інформацію про конкретний розмір та способи сплати фактичних витрат на копіювання запитаної інформації та надати відповідь на запит від 01 лютого 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він 01.02.2019 звернувся до відповідача з письмовим інформаційним запитом, в якому просив надіслати копії належно завірених документів, зокрема листа відділу в Іршавському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області. Проте, відповідач листом від 07.02.2019 за № ПІ-27/0-123/0/63-19 відмовив у задоволенні запиту, оскільки інформація у виді запитуваних копій містить загальну кількість 13 сторінок, у зв'язку з чим необхідно відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк документів починаючи з першої сторінки по тринадцяту на загальну суму 54,21 грн. Проте, ця відмова є протиправною з огляду на те, що перші десять сторінок запитуваної інформації згідно вимог чинного законодавства надаються безкоштовно.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; з неправильним застосування норм матеріального та процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами розгляду запиту позивача ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області підготовлено відповідь, яка ґрунтувалася на приписах статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно яких у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Листом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області № ПІ-27/0-123/0/63-19 від 07.02.2019 надано позивачу рахунок № 10 для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію. Відповідно до Порядку відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, інформація запитувачу надається впродовж трьох робочих днів після підтвердження оплати фактичних витрат на копіювання або друк документі, що надаються за запитом на інформацію. Відповідь на запит не надається у разі повної або часткової відмови запитувача інформації від оплати рахунка. Надання заявнику неповної інформації на запит обсягом менше 10 аркушів чинним законодавством не передбачено.
Після отримання листа № ПІ-27/0-123/0/63-19 від 07.02.2019 і рахунку для здійснення оплати витрат на копіювання та друк документів позивач не звертався до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про отримання копій запитуваних документів на його інформаційний запит, а саме: копій документів з 1 по 10 сторінку.
Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та відповідними нормативно-правовими актами, за результатами розгляду запиту ОСОБА_1 надано обґрунтовану і вичерпну відповідь.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, 01 лютого 2019 року позивач звернувся на електронну адресу відповідача із запитом на отримання інформації щодо надання належно завірених копій листа відділу у Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 01.02.2019 із відповідними додатками.
За результатом розгляду зазначеного запиту відповідач надав відповідь листом від 07.02.2019 № ПІ-27/0-123/0/63-19 за підписом начальника ГУ Держгеокадастру та Рахунок за № 10 від 06.02.2019 для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, а саме, в сумі 54,21 грн за виготовлення копій 13 сторінок (а.с. 6 - 7).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідно до міжнародно-правових стандартів у сфері доступу до публічної інформації, належною практикою є надання за вимогою запитувача перших 10 сторінок безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів.
При цьому, під час застосування до вирішення спірних питань пріоритет має норма ст.21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка характеризується вищою юридичною силою, а не підзаконний акт - Порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 555 від 20.12.2016, яким визначено механізм відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються передбаченими у них розпорядниками інформації.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно з статтею 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону Закон № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Статтею 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно з статтею 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до частин другої, третьої статті 21 Закону № 2939-VI у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
Механізм відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами за запитом на інформацію визначено Порядком відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за № 555 від 20.12.2016 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку документи за запитом на інформацію надаються безкоштовно, зокрема, якщо задоволення запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом, що не перевищує 10 сторінок.
Разом з тим, пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів здійснюється у разі виготовлення більш як 10 сторінок запитуваних документів, починаючи з першої сторінки, відповідно до Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 555 від 20.12.2016.
Відповідно до роз'яснень, які наведені у пункті 11 постанови Пленуму ВАС України № 10 від 29.09.2016 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» за змістом частини другої статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. У наведеному положенні під фактичними витратами маються на увазі усі витрати, що здійсненні при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов'язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших 10 сторінок.
Між тим, питання щодо надання розпорядником інформації перших 10 сторінок документа (частини інформації) безкоштовно одночасно з повідомленням запитувача про необхідність відшкодування витрат або повідомленням про відмову в задоволенні запиту у зв'язку з невідшкодуванням відповідних витрат прямо Законом України «Про доступ до публічної інформації» та іншими чинними нормативно-правовими актами не врегульовано.
Однак, враховуючи міжнародно-правові стандарти у сфері доступу до публічної інформації, вважаємо, що належною практикою є надання за вимогою запитувача перших 10 сторінок безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів.
Аналізуючи вищенаведені норми, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що під фактичними витратами на копіювання та/або друк документів, слід розуміти усі витрати, що здійснюються при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов'язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших 10 сторінок.
Судом встановлено, що інформація у виді запитуваних позивачем копій документів містила загальну кількість 13 сторінок.
Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк документів лише 3 (трьох) сторінок, а 10 (десять) перших сторінок повинні були надаватися відповідачем безкоштовно.
При цьому не можуть прийматися до уваги положення Порядку відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 555 від 20.12.2016р, оскільки вказаним актом визначено суто механізм відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються передбаченими у них розпорядниками інформації.
За таких умов відповідачем відмовлено у наданні такої інформації всупереч вимогам закону.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року в адміністративній справі № 260/228/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді Т. І. Шинкар
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 03 липня 2019 року.