02 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6209/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Попка Я.С., Шевчук С.М.,
з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 травня 2019 року у справі № 608/545/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №3 Теребовлянського відділення поліції ГУНП у Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Оліярника Юрія Петровича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області про поновлення строку та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
суддя в 1-й інстанції - Парфенюк В.І.,
час ухвалення рішення - 10.05.2019 року,
місце ухвалення рішення - м. Чортків,
дата складання повного тексту рішення - 10.05.2019 року,
В березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП № 3 Теребовлянського ВП ГУНП у Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Оліярника Ю. П., третьої особи управління патрульної поліції у Тернопільській області про поновлення строку та про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 235470 від 20.02.2019 року.
В ході судового розгляду позивач подав суду уточнену позовну заяву до поліцейського СРПП № 3 Теребовлянського ВП ГУНП у Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Олійника Юрія Петровича, третьої особи Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про поновлення строку та про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 235470 від 20.02.2019 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 березня 2019 року поштою отримав конверт, при розкритті якого було виявлено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 235470 від 20.02.2019 року. 20 лютого 2019 року приблизно о 06.30 годин ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Теребовля Тернопільської області. В цей час на вул. Князя Василька його автомобіль зупинили працівники патрульної поліції з тих причин, що на автомобілі в темну пору доби не працювала лампочка лівої фари в ближньому режимі світла, чим порушено п. 31.4.3 (в) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 121 ч. 1 КУпАП, у зв'язку із чим було складено постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. По-перше, поліцейські стояли в темну пору доби в неосвітленому місці, по-друге, позивачу не була надана можливість усунути недоліки, які були незначними, враховуючи, що у фарі було тьмяне світло, що виникло через дорожнє покриття.
ОСОБА_1 вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, необґрунтовано, і постанова підлягає скасуванню з таких причин. Відповідно до положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. В порушення даної інструкції інспектор поліції не роз'яснив йому права і обов'язки, визначені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 307, 308, 268, 287-289 КУпАП. Крім того, відмовив у розгляді клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористуватися юридичною допомогою, інспектором не надано можливість користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката. Працівник поліції не мав права притягнути його до відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи. Відповідачем не зафіксовано порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Позивач зазначив, що є пильним, уважним та обережним водієм, чітко дотримується правил дорожнього руху, тому розпочинаючи рух на автомобілі, перевірив технічну справність основних елементів авто: коліс, шин, гальмівної системи, рульового керування, двигуна та світлових приладів. Всі вузли та агрегати на момент перевірки були у стравному робочому стані. А також, врахував дорожні умови, наявність перешкод на даній ділянці дороги, інтенсивність та рівень організації дорожнього руху, крім того, врахувавши всі фактори вважає, що не порушував Правил дорожнього руху, перешкод у здійсненні права керування іншим особам не доставляв. При вирішенні справи поліцейський не врахував, що в дорозі виникли несправності не з вини водія, а сталося це через стан дорожнього покриття, в м. Теребовля Тернопільської області великі вибоїни на дорозі, це загальновідомо, при об'їзді ям відійшов контакт, світло в фарі було, але тьмяне, на місці він усунув несправність, поправивши контакт, який відійшов, тобто скористався правом передбаченим у п.31.5 ПДР України.
Таким чином, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДОП18 № 235470 від 20 лютого 2019 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 травня 2019 року позов задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху. Тому суд прийшов до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови Інспектором вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 235470 від 20 лютого 2019 року, слід скасувати.
У апеляційній скарзі третя особа просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова ДПО18 № 235470 від 20 лютого 2019 року винесена Інспектором, як посадовою особою органу Національної поліції у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та суб'єктом владних повноважень у відповідності до пункту 7 статті 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова за формою і змістом відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому вона є законною.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Відповідно до позовної заяви позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП № 3 Теребовлянського ВП ГУНП у Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Оліярника Ю. П., у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
На переконання апеляційного суду, системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, оскільки за змістом вказаних правових норм допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи до ухвалення рішення судом першої інстанції, то можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, позов ОСОБА_1 до Інспектора, який є неналежним відповідачем у даному спорі, був задоволений судом першої інстанції помилково.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 311, 313, 317, 321, 322, 325, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - задовольнити.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 травня 2019 року у справі № 608/545/19- скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Я. С. Попко
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 03.07.2019 року