Справа № 640/8752/19
02 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Федотов І.В. та суддів Літвіна Н.М. та Сорочко Є.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Конституційного суду України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конституційного суду України про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови №1-пс/2019 від 14.05.2019,-
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року відкрито провадження у справі.
Не погодившись з таким рішенням, Конституційний суд України подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що вона стосується порушення судом першої інстанції предметної юрисдикції у зв'язку із тим, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 294 КАС передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Аналіз глави 2 розділу І КАС дає підстави для висновку, що під підсудністю законодавець розуміє розмежування предметної (статті 20, 21), інстанційної (стаття 22), територіальної (стаття 25) юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, варто відмітити, що помилковим є ототожнення понять «підсудність» з «юрисдикцією» (підвідомчістю). Так, юрисдикція (підвідомчість) адміністративних судів визначає загальну компетенцію судів щодо розгляду адміністративних справ та коло справ, які суди мають право розглядати і вирішувати в порядку адміністративного судочинства, тоді як правила підсудності розмежовують підсудність справ судам одного виду юрисдикції - у даному випадку адміністративної.
Аналогічну позицію висловлено Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №804/3516/18 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року у справі № 495/6724/17.
Тобто «підсудність», як підстава оскарження рішення суду першої інстанції, передбачає незгоду особи із розглядом (прийняттям до розгляду) справи певним адміністративним судом як судом першої інстанції. У свою чергу поняття «підсудності» не охоплює поняття «юрисдикції» (підвідомчості) судів щодо розгляду спорів певної категорії (юрисдикції).
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі може оскаржена в апеляційному порядку виключно з підстав порушення судом першої інстанції наведених статей, що регулюють питання підсудності (не підвідомчості) адміністративних справ. Наведене узгоджується з правом суду апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 КАС (відповідно до статті 318 КАС).
Зі змісту апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що орган, який подав апеляційну скаргу, зазначає про те, що суддею суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було порушено правила предметної юрисдикції, оскільки спір не підлягає розгляду с порядку адміністративного судочинства. Тобто скаржник стверджує про порушення судом першої інстанції статті 19 КАС, яка встановлює перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Проте, норми КАС не передбачають права на оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з підстав порушення юрисдикції (підвідомчості) спору, тобто належності його розгляду в порядку іншого судочинства.
Такий же висновок щодо застосування аналогічних норм Цивільного процесуального кодексу України висловив Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постановах від 24 січня 2019 року у справі №501/1346/18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 757/69270/17-ц.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Таким чином у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 34, 248, 256, 293, 294, 299 КАС, колегія суддів,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Конституційного суду України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач
Судді: