Справа № 580/759/19 Суддя першої інстанції: Тимошенко В.П.
27 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Коротких А.Ю. та Костюк Л.О.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій,
У березні 2019 року ТОВ «РОСТ» звернулося до суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо складання акту про проведення митного огляду міжнародного експрес-відправлення № 1036 від 26 грудня 2018 року;
- визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо виготовлення копії вмісту міжнародного експрес-відправлення документального характеру № 5870670083;
- визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо використання інформації, яка містилася в міжнародному експрес-відправленні документального характеру № 5870670083 без згоди власника такої інформації - позивача.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року закрито провадження у справі за вказаним позовом.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права. Скаржник вказує на те, що у межах даної справи оскаржує дії суб'єкта владних повноважень, вчинені при виконанні владних управлінських функцій з порушенням вимог закону.
Київська міська митниця ДФС подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначила, що спір, який виник між сторонами даної справи не підлягає судовому розгляду.
Під час судового засідання представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «РОСТ» задовольнити, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що 26 грудня 2018 року в зоні митного контролю Відділу митного оформлення № 3 митного поста «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС (Центральна сортувальна станція ЗАТ «ДХЛ Інтернешнл Україна») було проведено митний огляд міжнародного експрес-відправлення документального характеру № 5870670083, який надійшов від компанії «CHING CHAN OPTICAL TECHNOLOGY CO., LTD» (Тайвань) на ім'я ТОВ «РОСТ», у якому були виявлені оригінали наступних документів: рахунок-фактура (інвойс) від 10 грудня 2018 року № ССМ-СІ-1210-18 на товар, що переміщується з порту «KAOHSIUNG, TAIWAN» (Гаосюн, Тайвань) до порту «ODESSA, UKRAINE» загальною вартістю 172150,00 доларів США; коносамент від 18 грудня 2018 року № G18Z014EU01. Розпакування та митний огляд міжнародного експрес-відправлення було проведено з метою перевірки відповідності предметів даним товаро-супровідних документів. Під час проведення митного огляду з вказаних документів було знято копії.
За наслідками митного огляду складено акт про проведення митного огляду міжнародного експрес-відправлення № 1063 від 26 грудня 2018 року.
ТОВ «РОСТ» 29 січня 2019 року в зоні діяльності Одеської митниці ДФС (ВМО №3 м/п «Одеса-центральний) за попередньою митною декларацією типу ІМ/40/ЕЕ від 22 січня 2019 року № UA902000/2019/900317 переміщено товар «Верстати для виготовлення виробів з дроту: 4-позиційний верстат, модель CBD-13В4SL» в кількості 1 комплекту. Разом із попередньою митною декларацією позивач подав рахунок-фактуру (інвойс) від 10 грудня 2018 року № ССМ-СІ-1210-18 на товар що переміщується з порту «KAOHSIUNG, TAIWAN» (Гаосюн, Тайвань) до порту «ODESSA, UKRAINE» загальною вартістю 58500,00 доларів США та коносамент від 18 грудня 2018 року № G18Z014EU01.
Київською міською митницею ДФС 30 січня 2019 року складено протокол про порушення митних правил № 0101/10000/19, яким встановлено в діях громадянина України ОСОБА_1 ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме - переміщення товарів загальною вартістю 4769194 грн 20 коп. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.
Не погоджуючись із діями Київської міської митниці ДФС щодо складання акту про проведення митного огляду міжнародного експрес-відправлення, виготовлення копій вмісту такого відправлення та використання інформації, яка містилась у ньому, ТОВ «РОСТ» звернулося до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі за позовом ТОВ «РОСТ», суд першої інстанції виходив з того, що митному органу надано право здійснювати митний контроль вмісту відправлень документального характеру, зокрема, проводити митний огляд, проте не конкретизовано підстави для його здійснення. Суд дійшов до висновку, що акт про проведення митного огляду міжнародного експрес-відправлення № 1063 від 26 грудня 2018 року, в якому відображено результати проведення митного огляду міжнародного експрес-відправлення, що чергу відповідає встановленим правилам складання такого акту, не є документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ст. 4 КАС України. Дії відповідача щодо складання такого акту не створюють правові наслідки для позивача. Інші позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо виготовлення копії вмісту міжнародного експрес-відправлення документального характеру № 5870670083 та щодо використання інформації, яка містилася в зазначеному відправленні, є наслідком проведення митного огляду міжнародного експрес-відправлення. Щодо підстав адміністративного позову про можливе порушення прав позивача у зв'язку з притягненням у майбутньому до адміністративної відповідальності керівника ТОВ «РОСТ» за порушення митних правил, суд першої інстанції зазначив, що відповідне рішення буде самостійним предметом оскарження у випадку його прийняття.
Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно з ч. 7 ст. 233 Митного кодексу України міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.
У відповідності до ст. 236 Митного кодексу України декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, які не є об'єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, міжнародні експрес-відправлення документарного характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів.
Положеннями ч. 8 ст. 233 Митного кодексу України передбачено, що оператори поштового зв'язку та експрес-перевізники на вимогу органу доходів і зборів пред'являють відправлення для здійснення митного огляду.
Порядок та умови здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, згідно з ч. 1 ст. 237 Митного кодексу України, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 2 глави 3 «Митний контроль і митне оформлення предметів у МЕВ» Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, що затверджена наказом Державної митної служби України від 03 вересня 2007 року № 728, митний контроль вмісту відправлень документального характеру здійснюється шляхом вибіркового митного огляду.
У межах даної справи ТОВ «РОСТ» оскаржує дії Київської міської митниці ДФС, які були вчинені під час проведення митного контролю шляхом митного огляду міжнародного експрес-відправлення документального характеру, яке було адресоване позивачу.
У відповідності до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 1, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Враховуючи, що даний спір виник у зв'язку із неналежним, на думку ТОВ «РОСТ», здійсненням Київською міською митницею ДФС публічно-владні управлінські функції щодо митного контролю, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції також вказував на те, що акт про проведення митного огляду міжнародного експрес-відправлення № 1063 від 26 грудня 2018 року не є індивідуальним актом, а самі по собі дії, які є предметом оскарження, не порушують прав позивача.
Надаючи оцінку зазначеним висновкам, колегія суддів ураховує позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, що викладена у постанові від 07 лютого 2019 року у справі №640/6550/15-а. У межах вказаної справи позивач оскаржував дії інспектора державної автомобільної інспекції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду вказаної справи Верховний Суд висловив позицію, згідно з якою адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими. Таким чином, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Іншою умовою задоволення адміністративного позову Верховний Суд визначив те, що рішення суду має бути ефективним засобом захисту прав позивача. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Верховний Суд дійшов до висновку, що визнання протиправними дій інспектора державної автомобільної інспекції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства, а тому погодився із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
У даній справі суд першої інстанції також зробив висновки про те, що оскаржувані дії Київської міської митниці ДФС не створюють правових наслідків для позивача та підлягають оцінці у межах справи про притягненням керівника ТОВ «РОСТ» до адміністративної відповідальності за порушення митних правил у майбутньому.
Суд першої інстанції вирішив, що зазначені обставин вказують на те, що дана справа не підлягає судовому розгляду, що не відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 07 лютого 2019 року у справі №640/6550/15-а.
Подібні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 826/3585/18.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду про те, що спір, який виник між сторонами даної справи, не підлягає судовому розгляду, у тому числі в порядку адміністративного судочинства.
Отже, доводи апеляційної скарги ТОВ «РОСТ» спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 03 травня 2019 року та є підставами для її скасування у частині.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «РОСТ» задовольнити, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ» - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року про закриття провадження у справі - скасувати.
Справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді А.Ю. Коротких
Л.О. Костюк
Постанова складена у повному обсязі 02 липня 2019 року.