Справа № 640/20401/18 Головуючий у І інстанції - Кармазін О.А.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
27 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району міста Києва про зобов'язання вчинити дії,-
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністартвиним позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району міста Києва, в якому просив зобов'язати Відповідача знести самочинно забудовані шість гаражних боксів між гаражними боксами № 564 та 565 по вул. Канальній, 3 у Дарницькому районі міста Києва.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року позовну заяву повернути Позивачу.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про повернення позовної заяви та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зокрема, Позивач зазначає, що платіжне доручення від 01.11.2018 року № 435, яким сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. за подання до суду позовної заяви Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району міста Києва про зобов'язання вчинити певні дії, додавалась до позову, який ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві (суддя Маруліна Л.О.) від 19.11.2018 року у справі № 640/18980/18 повернуто Позивачу. Вказана ухвала суду у справі № 640/18980/18 Департаментом не оскаржувалась, також, Позивач не звертався із клопотанням про повернення судового збору. Оскільки справу № 640/18980/18 не розглянуто по суті Департамент просив суд першої інстанції прийняти платіжне доручення від 01.11.2018 року № 435, яким сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви Департаменту до Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» Дарницького району міста Києва про зобов'язання витини певні дії та вважати вказане платіжне доручення належним доказом сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом. Щодо відсутності в матеріалах справи заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, Позивач вказував на те, що за результатами перевірки посадовою особою Департаменту складено акт від 18.08.2017 року, та враховуючи виявлені порушення видано замовнику - ГБК «Позняки-3», зокрема обов'язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.08.2017 року, у подальшому за результатами проведеної перевірки виконання вимог вказаного припису, посадовою особою Департаменту складено акт від 29.10.2018 року. Отже, Департамент звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до ГБК «Позняки-3» про зобов'язання вчинити дії у строк (04.12.2018 року) встановлений ч. 2 ст. 123 КАС України.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи позовну заяву Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) суддя суду першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було сплачено судовий збір за звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 640/20401/18, а також не надано заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, що свідчить про невиконання вимог ухвали суду від 12 квітня 2019 року про залишення позовної заяви.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) оригінал позовної заяви із зазначенням у ній реєстраційного номеру облікової картки представника позивача та доданими до позовної заяви копій додатків для суду та доказів надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи позовної заяви з додатками;
2) оригінал документу про сплату судового збору за звернення до суду за вимогу немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн.;
3) заяви про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів на підтвердження поважності такого пропуску.
25 квітня 2019 року на виконання вимог ухвали судді суду першої інстанції Позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви по справі № 640/20401/18, до якої додано позовну заяву із зазначенням у ній ідентифікаційного коду позивача. До позовної заяви додано копії доказів для долучення до матеріалів справи та докази надіслання відповідачу та ОСОБА_1 копій позовної заяви з додатками до неї.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, Позивачем надано квитанцію від 01.11.2018 року № 435, якою сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., та яка додавалась до адміністративного позову, який ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Маруліна Л.О.) від 19 листопада 2018 року у справі № 640/18980/18 повернуто Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації».
Крім того, як зазначає представник Позивача вказана ухвала судді суду першої інстанції у справі № 640/18980/18 Департаментом не оскаржувалась, Позивач із клопотанням про повернення судового збору не звертався.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).
Зважаючи на викладені норми, колегія суддів зазначає, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг).
Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що надходження судового збору в межах адміністративної справи № 640/20401/18, на підставі доданого Позивачем до позовної заяви платіжного доручення від 01.11.2018 року № 435 на суму 1762,00 грн., не відбулось, оскільки таке надходження судового збору на підставі вказаного платіжного доручення відбулось у межах адміністративної справи № 640/18980/18, що підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України від 05.11.2018 року.
Відтак, платіжне доручення від 01.11.2018 року № 435 по сплаті судового збору на суму 1762,00 грн. у справі № 640/18980/18 не може бути належним доказом сплати судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом № 640/20401/18.
Колегія суддів вважає помилковими доводи Департаменту що оскільки справа № 640/18980/18 не розглянута по суті, то платіжне доручення від 01.11.2018 року № 435, вважається належним доказом сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.
Отже, колегія суддів погоджується з суддею суду першої інстанції, що Позивачем не було сплачено судовий збір за звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 640/20401/18, що свідчить про невиконання вимог ухвали судді суду першої інстанції від 12 квітня 2019 року про залишення позовної заяви без руху.
Згідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Крім того, Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотання про повернення судового збору сплаченим відповідно до платіжного доручення від 01.11.2018 № 435 в межах адміністративної справи № 640/18980/18 (суддя Маруліна Л.О.).
Разом з цим, колегія суддів вважає помилковими доводи Департаменту про те, що 04.12.2018 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києві з позовною заявою відповідно до штампу вхідної кореспонденції, тобто у строк встановлений ч. 2 ст. 123 КАС України, з огляду на таке.
Так, за приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31 липня 2017 року на підставі наказу від 21.07.2017 року № 477, оформлено направлення для проведення позапланової перевірки, строк дії направлення з 07.08.2017 року до 18.08.2017 року.
На підставі вказаних наказу та направлення Департаментом проведено перевірку суб'єкта містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
18 серпня 2017 року на підставі зазначеного акта, Позивачем складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки.
18 серпня 2017 року Позивачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено, що замовником будівництва - ГБК «Позняки-3» Дарницького району міста Києва виконуються будівельні роботи будівництва шести гаражних боксів, без документа який дає право на виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З метою усунення виявлених порушень Департамент вимагав усунути допущені порушення у термін до 17.10.2017 року.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, 29 жовтня 2018 року, тобто через рік, Позивачем проведено повторну перевірку виконання ГБК «Позняки-3» припису від 18.08.2017 року, за результатами якої складно акт б/н.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Відтак, починаючи з листопада 2017 року у Позивача виникли підстави для звернення до суду з даним позовом, відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», у зв'язку тим, що Відповідач не прибув 07.11.2017 року до Департаменту, не надав документа та матеріали, з яких можливо було б встановити виконання Відповідачем вимог припису від 18.08.2017 року.
При цьому, з 15.12.2017 року у дію вступив Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яким затверджено нову редакцію Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 122 якого передбачає тримісячний строк звернення до суду для суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 10 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Позивач звернувся до суду першої інстанції поза межами тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, з огляду на що Позивачем пропущений строк звернення до суду, передбачений КАС України.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження Позивача про те, що тримісячний строк звернення до суду у останнього виник лише з 29.10.2018 року, тобто після проведення повторної перевірки, оскільки, беручи до уваги те, що Відповідач у строк до 17.10.2017 року, не виконав вимоги припису, орган державного архітектурно-будівельного контролю починаючи з листопада 2017 року, у відповідності до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» зобов'язаний був подати позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем не було надано заяви про поновлення строку звернення до суду, що свідчить про невиконання вимог ухвали судді суду першої інстанції від 12 квітня 2019 року про залишення позовної заяви без руху, в частині надання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу, згідно приписів якої, якщо заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо повернення позовної заяви Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у зв'язку із відсутністю заяви про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів на підтвердження поважності такого пропуску та оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду за вимогу немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн.
На підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 Рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. (рішення від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України", N 23436/03, пункти 22-23).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала судді суду першої інстанції про повернення позовної заяви - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 02.07.2019 року.