П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/238/19
Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
Дата і місце ухвалення: 11.03.2019р., м. Херсон
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Осіпова Ю.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
05 лютого 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" звернулось до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA508000/2019/000004/2 від 24.01.2019 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 02.04.2019 року Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подала апеляційну скаргу, в якій наголошує, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що перевіркою документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, було встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Декларантом не надано відомості про витрати на транспортування та як окрему складову до митної вартості такі витрати не включено. Перевіркою поданих документів встановлено наявність невідповідностей: у морському коносаменті від 27.11.2018 року №QFL18110780 зазначено «Freight Collect» (Фрахт підлягає оплаті вантажоодержувачем), що відповідно до Міжнародних морських правил означає, що фрахт буде сплачено покупцем у порту доставки. Даний факт не відповідає умовам поставки CIF, згідно яких за поставку сплачує продавець.
Таким чином, апелянт вважає рішення про коригування вартості товарів №UA508000/2019/000004/2 від 24.01.2019 року, яким вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, правомірним.
З огляду на зазначене, апелянт просить суд про скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року та прийняття нового - про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Строй Мир" у повному обсязі.
23.05.2019 року від представника ТОВ "Строй Мир" надійшов відзив на апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 10.01.2018 року між ТОВ "Строй Мир" та компанією Foshan Shunde Clipley Electrikal Indust Rial Co LTD укладено контракт CH-UA-10/01/18. (а.с. 23-28)
На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів Foshan Shunde Clipley Electrikal Indust Rial Co LTD (Продавець) здійснив поставку на адресу ТОВ "Строй Мир" (Покупця) товар: товар №1: світильники електричні діодні, виготовлені з чорних металів - код товару 94051098; товар №2: світильники електричні діодні, виготовлені з пластику - код товару 94051040.
23.01.2019 року декларантом ТОВ "Строй Мир" за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі подана митна декларація МД № UА508070/2019/000067 для здійснення митного оформлення вказаного товару.
Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно у сумі 18 356,00 доларів США за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №08803-1 від 22.11.2018р.; пакувальний лист Б/Н від 22.11.2018р.; коносамент від 27.11.2018р. №QFL 18110780 від 27.11.2018р.; транспортні накладні №451 та №987; декларація про походження товару; зовнішньоекономічний договір від 10.01.2018р. №CH-UA-10/01/18; договір про надання послуг митного брокера.
За результатами оцінки ризику щодо МД №UА508070/2019/000067 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю: перевірка достовірності декларування витрат на транспортування; посилити контроль правильності визначення митної вартості товарів; витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові.
Перевіркою документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів, Митницею встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.
У зв'язку із зазначеним декларанту Митницею надіслане повідомлення із пропозицією надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України: 1) митну декларацію країни експорту, 2) документи, що містять відомості про вартість страхування, 3)документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також, було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано: прайс-лист; комерційну пропозицію; копію експортної декларації країни відправлення; прибуткову накладну; видаткову накладну.
Перевіривши зазначені документи Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA508000/2019/000004/2 від 24.01.2019 року, відповідно до якого товар № 2: світильники електричні діоди і, виготовлені з пластику - код товару 94051040- визначено у сумі 4,63 дол. США/кг.
Підставою для коригування митної вартості відповідачем зазначено, що декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані документи містять розбіжності: у морському коносаменті від 27.11.2018р. №QFL 18110780 зазначено "Freight Collect" (Фрахт підлягає оплаті вантажоодержувачем), що відповідно до Міжнародних морських правил означає про те, що фрахт буде сплачено Покупцем у порту доставки. Крім того, не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також, здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №2 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.
У зв'язку із таким рішенням, позивач додатково сплатив: за товар № 2: суму ПДВ в розмірі 76 633,89 грн. та суму ввізного мита в розмірі 17 531,88 грн., а всього 91165,77 грн.
Не погодившись із рішенням №UA508000/2019/000004/2 від 24.01.2019 року про коригування митної вартості товару ТОВ "Строй Мир" оскаржило його в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не обґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, оскільки декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджували числове значення митної вартості товару та не містили розбіжностей.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що, за висновками Митниці, подані ТОВ "Строй Мир" до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зокрема, в п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA508000/2019/000004/2 від 24.01.2019р. Митниця посилається на те, що у наданих ТОВ "Строй Мир" до митного оформлення документах виявлено розбіжності, а саме:
1) у морському коносаменті від 27.11.2018р. №QFL 18110780 зазначено "Freight Collect" (Фрахт підлягає оплаті вантажоодержувачем), що відповідно до Міжнародних морських правил означає про те, що фрахт буде сплачено Покупцем у порту доставки;
2) пп. 8 п.2. ст. 53 Митного кодексу України у разі здійснення страхування декларантом для підтвердження митної вартості надаються документи, що містять відомості про вартість страхування, проте на вимогу митниці вказані документи не надано.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком митного органу, оскільки витрати на перевезення товару та витрати на страхування товарів включаються до складу митної вартості товару лише у разі, якщо їх не включено у вартість самого товару.
Водночас, відповідно п. 3.1 Контракту на поставку товару №CH-UA-10/01/18 від 10.01.2018 року поставка товару здійснюється на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY (відповідно до "Інкотермс-2010") та включає вартість пакування та маркування товару.
В свою чергу, CIF або вартість, страхування і фрахт (…назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.
З аналізу положень Інкотермс-2010 вбачається, що продавець зобов'язаний упакувати товар, завантажити його на борт судна в порту відправлення, а також в обов'язки продавця входить придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення, що включається в ціну товару.
В декларації митної вартості, поданої декларантом, витрати на пакування і страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості.
Отже, формування продавцем ціни на товар та включення до контрактної вартості товару витрат продавця на страхування та перевезення з урахуванням визначених умов поставки CIF Чорноморськ, відбувається до моменту фактичного понесення таких витрат продавцем, тому ненадання продавцем товару документів, що підтверджують вартість страхування, не може свідчити про те, що витрати на страхування та перевезення не включені у вартість товару, так як відповідальність за будь-які наслідки цього несе продавець.
Таким чином, не є важливим, які страхові платежі оплачені постачальником товару, оскільки, враховуючи умови поставки, вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості товару.
Тому, якщо у даному випадку поставка товару була здійснена на умовах поставки CIF Чорноморськ та постачальник товару оплатив його страхування, відповідно, його вартість увійшла у ціну товару.
Що ж до зазначеної у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA508000/2019/000004/2 від 24.01.2019р. розбіжності з приводу того, що в коносаменті зазначено "freight collect", що на думку відповідача свідчить про те, що фрахт підлягає оплаті вантажоодержувачем, то твердження митниці щодо впливу на митну вартість товару колегія суддів вважає хибним, оскільки слова в коносаменті "Prepaid" і "Collect" означають у першому випадку, що фрахт оплачений у порту відправлення, а в другому - у порту призначення. У даному випадку це не може впливати на митну вартість товару, так як поставка товару здійснювалась на умовах поставки CIF Чорноморськ, а тому витрати з морського перевезення вантажу понесені продавцем товару та вже включені у ціну товару.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що не має значення коли фактично продавець сплатив фрахт: у порту відправлення або у порту призначення, враховуючи, що вказаний платіж включений у ціну товару, що виставлена до сплати покупцю у поданих до митного оформлення інвойсах.
Дослідивши надані позивачем документи, які ним подавалися під час митного оформлення товарів та надавались додатково, колегія суддів встановила, що з них вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, необхідність у витребуванні додаткових документів та у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів.
Доводи апеляційної скарги Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі висновків суду не спростовують.
Таким чином, резюмуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду від 11.03.2019 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: О.А. Шевчук