про залишення позову без розгляду
03 липня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/1937/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) з вимогами про:
визнання протиправним рішення відповідача від 05.04.2019 № 4439/2018 про відмову позивачу в поновленні виплати пенсії за віком як науковому працівнику;
зобов'язання відповідача перерахувати розмір та поновити виплату позивачу пенсії за віком як науковому працівнику з 07.10.2009, з врахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як не працюючому пенсіонеру, з надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017, та здійснювати виплату пенсії на визначений пенсіонером банківській рахунок.
Дослідженням доказів, наявних у матеріалах справи, судом встановлено, що на адресу УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області 29.05.2018 надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про поновлення раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 23), до якої додано:
- копію довіреності від 22.03.2018 для представництва інтересів ОСОБА_2 на території України, складеної ОСОБА_2 на території держави Ізраїль за паспортом громадянина України для виїзду за кордон (арк. спр. 13);
- копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_2 від 14.06.1997 АС 727799, термін дії якого до 14.06.2017 (арк. спр. 14);
- копію картки платника податків ОСОБА_2 , виданої 07.05.2018 Кам'янською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (арк. спр. 27);
- копію трудової книжки ОСОБА_2 від 06.08.1959 (арк. спр. 24-25).
Листом УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 04.06.2018 № 9052/02-21 відмовлено позивачу у поновленні виплати пенсії.
Не погодившись з вказаною відмовою, представник позивача 18 вересня 2018 року звернувся до суду з позовом.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 1240/2830/18 адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; зокрема зобов'язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення/перерахунок пенсії від 23 травня 2018 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено (арк. спр. 15-19).
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 1240/2830/18 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області розглянуто заяву ОСОБА_2 від 23.05.2018 про поновлення виплати пенсії, за результатами якого прийнято рішення від 05 квітня 2019 року № 4439/2018 про відмову в поновленні пенсії (арк. спр. 20-22).
Не погодившись з цим рішенням, представник позивача 06 травня 2019 року звернувся до суду з цим позовом.
У позовній заяві представником позивача зазначено, що адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Положеннями статті 51 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІVвтратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційним Судом України в рішенні № 25-рп/2009 зазначено, що оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
З огляду на вище викладене та враховуючи прийняття Конституційним Судом України рішення № 25-рп/2009, суд зазначає, що в даному випадку з дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України, тобто з 07.10.2009, виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої зупинена на підставі положень Закону № 1058-ІV, а отже саме з цього часу у пенсійних органів виник обов'язок відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Однак, в той же час, суд зазначає, що наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності захисту свого права та, як наслідок, після прийняття та опублікування вищевказаного рішення Конституційного Суду України та не здійснення відповідачем відновлення виплати пенсії ОСОБА_2 мав дізнатися про порушення свого права, а отже саме з цієї дати розпочався відлік строку звернення до суду.
Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до положень частини першої статті 123 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Оскільки позивач вперше звернувся до суду з позовом 18 вересня 2018 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду від дати звернення до відповідача із заявою про відновлення порушеного права (29 травня 2018 року), то права позивача у даному випадку підлягають захисту з дати звернення до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, а вимоги за період з 07 жовтня 2009 року по 17 березня 2018 року слід залишити без розгляду.
Вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в постановах від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а, від 18.09.2018 у справі № 199/5647/17, від 31.01.2019 у справі № 520/9721/16-а, від 12.03.2019 у справі № 752/10522/16-а, в яких зазначено, що до вказаних правовідносин слід застосувати шестимісячний строк звернення до суду з дати звернення позивача до відповідного управління Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії.
Суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З вищевикладених підстав, з огляду на сталу правову позицію Верховного Суду, суд вважає безпідставними та відхиляє твердження позивача, що адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком як науковому працівнику ОСОБА_2 з 07 жовтня 2009 року по 17 березня 2018 року з врахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як не працюючому пенсіонеру, з надбавкою до пенсії як дитині війни, здійсненням осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017, та здійснення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківській рахунок підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком як науковому працівнику ОСОБА_2 з 07 жовтня 2009 року по 17 березня 2018 року з врахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як не працюючому пенсіонеру, з надбавкою до пенсії як дитині війни, здійсненням осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017, та здійснення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківській рахунок залишити без розгляду через пропуск строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова