справа № 1.380.2019.000792
про закриття провадження у справі в частині позовних вимог
24 червня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., за участю : позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Жуган І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській області про зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить: зобов'язати виконавчий комітет Сколівської міської ради дати дозвіл на продовження терміну добудови індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 ; зобов'язати Сколівську міську раду виконати власне рішення ІХ сесії №93 від 02.03.2017 р та умов трьохсторонного договору №2 від 07.03.2018 р п.1,3 : "Громадське обговорення організовується замовником відповідно до чинного законодавства України та затвердити рішенням Сколівської міської ради"; закріпити земельну ділянку за об'єктом незавершеного будівництва.
Ухвалою суду від 21.02.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 10.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 24.06.2019 судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження в частині позовних вимог зобов'язати Сколівську міську раду виконати власне рішення ІХ сесії №93 від 02.03.2017 р та умов трьохсторонного договору №2 від 07.03.2018 р п.1,3: "Громадське обговорення організовується замовником відповідно до чинного законодавства України та затвердити рішенням Сколівської міської ради", оскільки така не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позивач та представник третьої особи проти закриття провадження у справі заперечили.
Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.
Суд підстав для відкладення розгляду справи відповідно до ст. 205 КАС України не встановив.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі суд керується таким
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Згідно з положеннями частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
В пункті 7 частини 1 зазначеної статті визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом розгляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором І між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як І правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України у справі 800/541/16 від 23 травня 2017 року.
Разом з тим, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Судом з'ясовано, що 02.03.2017 Сколівською міською радою прийнято рішення за № 93 "Про надання дозволу на розроблення детального плану території житлової та громадської забудови у районі АДРЕСА_1, за яким розглянувши заяву ОСОБА_2 від 10.02.2017, заяву ОСОБА_1 від 11.02.2017, заяву ОСОБА_3 від 28.02.2017, заслухавши виступи депутатів міської ради, керуючись ст. 12, ст. 39 Земельного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сесія Сколівської міської ради вирішила надати дозвіл на розроблення детального плану території житлової та громадської забудови в районі АДРЕСА_1, замовником за виготовлення детального плану території визначено виконавчий комітет Сколівської міської ради.
В подальшому, 07.03.2018 між комунальним підприємством "Сколе - будівництво та проектування" - виконавець, Сколівською міською радою - замовник та ОСОБА_1 - платник, укладено договір № 2 про виконання робіт для замовника, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, платник фінансує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню таких робіт: Виготовлення детального плану території житлової та громадської забудови в районі вул. Шашкевича (вул. Наливайка), м. Сколе.
Зокрема, п. 1.3 такого сторони визначили, що громадське обговорення організовується замовником відповідно до чинного законодавства в Україні.
Позивач у позовній заяві просить у тому числі зобов'язати Сколівську міську раду виконати власне рішення ІХ сесії № 93 від 02.03.2017 р та умову трьохсторонного договору № 2 від 07.03.2018 р п.1,3: "Громадське обговорення організовується замовником відповідно до чинного законодавства України та затвердити рішенням Сколівської міської ради".
З позиції суду, з моменту укладення між позивачем та органом місцевого самоврядування договору припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки притаманні не адміністративним, а цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.
З огляду на викладене, вимога про зобов'язання Сколівської міської ради виконати рішення, яке слугувало підставою для укладення договору від 07.03.2018, виконання істотної умови такого договору (міститься у гл. 1 договору № 2 "Предмет договору", яка, з врахуванням приписів ст. 638 Цивільного кодексу України, відноситься до істотних умова), а також прийняття рішення за результатами його виконання, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини пов'язані з правами та обов'язками сторін за договором та стосуються його виконання чи з таким пов'язані, відтак даний спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних (приватно-правових відносин, де відповідач є не суб'єктом владних повноважень, а стороною за договором) правовідносин, а відтак повинен вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки за подання цієї вимоги ОСОБА_1 сплатила 768,40 грн., сплаченого на підставі квитанції №0.0.1267843755,1 від 15.02.2019, а провадження у даній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України і позивач звернувся з клопотанням про повернення судового збору, то суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив :
Закрити провадження в адміністративній справі №1.380.2019.000792 за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській області, в частині позовних вимог "зобов'язати Сколівську міську раду виконати власне рішення ІХ сесії 93 від 02.03.2017 р та умов трьохсторонного договору №2 від 07.03.2018 р п.1,3 : "Громадське обговорення організовується замовником відповідно до чинного законодавства України та затвердити рішенням Сколівської міської ради".
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп судового збору, сплаченого на підставі квитанції №0.0.1267843755,1 від 15.02.2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.
Повний текст ухвали складено 01 липня 2019 року.
Суддя Гулкевич І.З.