02 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/3890/19
категорія 11020300
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі: судді Романченка Є.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 201964,84 грн,
встановив:
Головне управління ДФС у Житомирській області звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 201964,84 грн. У обґрунтування пред'явлених вимог позивач указує, що податковими повідомленнями - рішеннями від 22.06.2017 № 60376-13 та від 07.05.2018 № 0002891-00-0616 було визначено суму грошового зобов'язання відповідача за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016-2017 роки. Вказані податкові повідомлення - рішення відповідачем оскаржено не було, а тому визначена в них сума грошового зобов'язання в сумі 193912,02 грн є узгодженою. Також на момент звернення до суду за відповідачем рахується пеня по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 8052,82 грн. Відтак, загальна сума податковий борг, яка належить стягненню в судовому порядку, становить 201964,84 грн.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
Представник позивача прибув до суду, позов підтримав, подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідач до суду не прибула, про час і місце розгляду справи вважається повідомлена належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з таких підстав.
Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
У відповідності до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175).
Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Як видно із матеріалів справи, 22 червня 2017 року ГУ ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 60376-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік у сумі 89728,26 грн.
Вказане рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення, проте повернулися із довідкою (ф.20) відділення зв'язку із зазначенням причини невручення - «за закінченням встановленого строку зберігання».
07 травня 2018 року ГУ ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0002891-00-0616 про визначення відповідачу податкового зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік у сумі 104183,76 грн.
Поштове відправлення, в якому направлено згадане податкове повідомлення - рішення також повернулося із довідкою (ф.20) відділення зв'язку із зазначенням причини невручення - «за закінченням встановленого строку зберігання».
Як видно із зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку встановленого для їх погашення, сформованого ГУ ДФС у Житомирській області податкові зобов'язання за 2016-2017 роки в загальному розмірі 61786,10 грн відповідачем сплачено не було.
За змістом положень п. 266.9 статті 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Відповідно до пп. "а" п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
В силу приписів ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення вважаються врученими відповідачу.
Матеріали справи доказів оскарження чи відкликання податкових повідомлень - рішень від 22.06.2017 та від 07.05.2018 не містять, відтак визначена в них сума податкового зобов'язання є узгодженою та належала до сплати, в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Судом установлено, що всупереч визначеним вище вимогам Податкового кодексу України, відповідачем визначені в податкових повідомленнях - рішеннях суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016- 2017 роки сплачено не було. У зв'язку з цим утворилась узгоджена заборгованість перед бюджетом за основним платежем у сумі 193912,02 грн.
Наведене підтверджено зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку встановленого для їх погашення, сформованим позивачем.
Крім того, як видно із зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку встановленого для їх погашення та витягу інтегрованої картки платника податків (земельний податок з фізичних осіб), сформованими ГУ ДФС у Житомирській області, відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, відповідачу нараховано пеню по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 8052,82 грн.
Загальна сума боргу по податках складає 201964,84 грн.
У відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Овруцькою Об'єднаною ДПІ 28.08.2014 сформовано і виставлено відповідачу податкову вимогу №637-25 на суму узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 78460,36 грн. Вимога вручена відповідачу, проте борг не погашений у повному розмірі.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визнано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У відповідності до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зауважує, що відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було. Натомість надані позивачем докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов'язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016- 2017 роки в сумі 193912,02 грн та погашення пені по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 8052,82 грн.
З огляду на сукупність викладених обставин, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, ідентифікаційний номер: 39459195) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету в особі Головного управління ДФС у Житомирській області податкову заборгованість в розмірі 201964,84 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко