01 липня 2019 року Справа № 280/3115/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5)
про визнання недійсним та скасування рішення,
27.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати недійсними з моменту прийняття та скасування рішення відповідача від 01.11.2018 №245, від 25.04.2019 №92/5, від 14.06.2019 №126 «Про затвердження тарифу на теплову енергію ТОВ «Тепло-Мелітополь»».
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем не додержані вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в частині не вірного зазначення повного найменування відповідача.
Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вірним найменуванням відповідача є: виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, а не виконавчий комітет Мелітопольської міської ради, як помилково зазначає позивач.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 по справі №489/2361/17.
Позивач, серед іншого, просить суд визнати недійсними з моменту прийняття та скасування рішення відповідача від 01.11.2018 №245.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно або подати заяву про поновлення строків звернення до адміністративного суду із вимогами про визнання недійсними з моменту прийняття та скасування рішення відповідача від 01.11.2018 №245, із обґрунтуванням причин поважності пропуску строку, або надати суду докази того, що шестимісячний строк звернення із даною вимогою ним дотримано.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначені відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду, (далі - Закону України «Про судовий збір») судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізична особа 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривня.
Позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, а саме: визнати недійсними з моменту прийняття та скасування рішення відповідача від 01.11.2018 №245, від 25.04.2019 №92/5, від 14.06.2019 №126, за які слід сплатити 2 305,20 грн. (768,40 грн.х3); до позову додано докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити (доплатити) судовий збір у розмірі 1 536,80 грн.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду:
1. Уточнену позовну заяву, в якій зазначити:
вірне повне найменування відповідача;
відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
2. Заяву про поновлення строків звернення до адміністративного суду із вимогами про визнання недійсними з моменту прийняття та скасування рішення відповідача від 01.11.2018 №245, із обґрунтуванням причин поважності пропуску строку, або надати суду докази того, що шестимісячний строк звернення із даною вимогою ним дотримано.
3. Оригінал платіжного документу про сплату (доплату) судового збору за подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви у розмірі 1 536,80 грн.
Уточнену позовну заяву необхідно надати у двох примірниках - суду та відповідачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко