Справа № 524/4284/19
Провадження 3/524/1755/19
02.07.2019 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейнікова Г.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного Управління Державної Фіскальної Служби у Полтавській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючого директором ДП «Фірма Укртатнафтасервіс» , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено , що ОСОБА_1 20.05.2019 року о 15 год. 00 хв., вчинив порушення п.44.1. ст.44, пп. 134.1.1, п.134.1, ст.134. п.п.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України , п.9.2, ст,9 ПСБО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.99 N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248, п.3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N 73. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за N 336/22868, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 163066 грн., в т.ч. за півріччя 2017 року в розмірі 163066 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік всього в розмірі 235367 грн., в т.ч. 1 квартал 2017 року 200000 грн., півріччя 2017 року 235367 грн.. внаслідок чого завищено від'ємний результат за 2018 рік в розмірі 235367 грн. пп. 170.9.1. п.170. 9 ст. 170. пп. 170,9.2. п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1448, 78 грн. в т.ч. в тому числі: за березень 2018 у сумі 1448,78 грн., пп.168.1.1. п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в результаті чого занижено військовий збір в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 99,00 грн. в т.ч. за березень 2018 у сумі 99.00 грн.. пп. «б» п.176.2 ст.176 «Податкового кодексу України» в результаті чого встановлено подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за ф.1-ДФ., п. 19 розділу II „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017р. №148 із змінами та доповненнями, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 6600,00 грн.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, 02.07.2019 року у судовому засіданні його захисник Литвин В.А. повідомив, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить суд розглянути справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ст.. 163-1 ч.1 КУпАП без його участі, а тому згідно зі ст. 268 ч.2 КпАП України суд вважає розглянути справу у відсутність особи , яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , оскільки його явка до судового засідання не є обов'язковою.
Також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 через канцелярію Автозаводського районного суду м. Кременчука подав письмові пояснення в яких зазначає, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи зі слідуючого.
Як вбачається з матеріалів справи, винним у скоєні адміністративного правопорушення він себе не визнав, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення.
20 травня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки та у сферах матеріального виробництва, торгівлі і послуг управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_2 Вікторівною складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, він складений виключно на підставі акту за результатами планової перевірки № 670/16-31-14-01-10/23813935 від 20.05.2019 року.
При цьому, в протоколі необґрунтовано вказані дані про те, що, він, як директор, нібито вчинив правопорушення, яке полягає у веденні податкового обліку з порушенням чинного законодавства, а саме: «... п.44.1, ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п.п. 140.5.9. п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п.9.2. ст. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіна 31.12.99р. за № 318, п.З розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну 07.02.13р. за № 73 в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 163066 грн. ,в т.ч. за півріччя 2017 року в розмірі 163066 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік всього в розмірі 235367 грн. в т.ч. 1 квартал 2017 року 200000 грн., півріччя 2017 року 235367 грн., внаслідок чого завищено від'ємний результат за 2018 рік в розмірі 235367 грн., п.п. 170.9.1. п. 170.9. ст.170, п.п. 170.9.2., п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок доходів фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1448,78 грн. в т.ч. за березень 2018 року у сумі 1448,78 грн., п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого занижено військовий збір в період, що перевірявся у загальній сумі 99,00 грн. в т.ч. за березень 2018 р. у сумі 99,00 грн., п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 пп. «б» п.176.2 ст.176 «Податкового кодексу України» в результаті чого встановлено подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за ф.1-ДФ., п. 19 розділу II „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017р. №148 із змінами та доповненнями, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 6600,00 гри.
Отже, як вбачається з протоколу, ревізор-інспектор вдалася до довільного цитування норм права, не пояснюючи та не наводячи доказів в чому полягає саме його вина, не розкриваючи суті вчиненого нібито ним порушення порядку ведення податкового обліку, тощо.
На думку ОСОБА_1 наведене в протоколі не свідчить про відсутність на підприємстві податкового обліку та про порушенням встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а вказані обставини щодо заниження сплати сум податків не відповідають дійсності з наступних підстав.
Складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних, в чому саме полягає суть вчинених ним дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не вказано в чому саме полягало порушення порядку ведення податкового обліку, яка форма його вини щодо таких дій та які юридичні наслідки настали або могли настати внаслідок таких дій.
Загальне посилання в протоколі на відповідні норми Податкового кодексу України не описують складу правопорушення та його суті.
Формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП, тобто у ньому не викладено, які конкретно протиправні дії чи бездіяльність по порушенню ведення податкового обліку він вчинив, як посадова особа, це позбавляє його можливості ефективно захищатися від обвинувачення і робить неможливим об'єктивний розгляд справи, перевірку наявності чи відсутності в його діях складу правопорушення.
Сам по собі Акт планової виїзної перевірки, не замінює головний документ - протокол про адміністративне правопорушення, який і є підставою адміністративної відповідальності.
Акт є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.
В силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 86.8. ст. 86 ПКУ, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
При цьому, п.56.1 ст. 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 акцентує увагу суду на тому , що наведена норма закону є бланкетною, тому в протоколі повинно бути зазначено, який конкретно закон визначає суб'єктом цього правопорушення керівника господарського товариства.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про те, що на підприємстві відсутній податковий облік.
На підприємстві ведеться податковий облік у відповідності до чинного законодавства України, про що свідчить сам акт документальної перевірки, яка проведена за наслідками фінансово-господарської діяльності за даними податкового обліку підприємства.
На підприємстві створена бухгалтерія, яка складається з працівників - бухгалтерів підприємства.
Підприємство у встановлений законодавством термін подає до контролюючого органу податкові декларації.
Також ОСОБА_1 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений з численними порушеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року N 566 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за N 1046/29176 (надалі Інструкція), виходячи зі слідуючого.
Протокол про адмінправопорушення, складений відносно нього , не містить даних набуття повноважень на складення протоколу саме головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки та у сферах матеріального виробництва, торгівлі і послуг управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 І.В.
Під час складання протоколу, ревізор-інспектор, на його вимогу, не надала будь-якого документу та не навела норми права, які б наділяли її певними повноваженнями на складання протоколу.
Протокол містить суперечливі та взаємовиключаючі відомості стосовно обставин вчинення правопорушення за датою та часом.
Спочатку ревізор-інспектор вказує, що правопорушення були вчинені нібито у першому кварталі 2017 року та березні 2018 року,а в іншому розділі протоколу зазначає протилежне, що порушення вчинене 20.05.2019р.
Тобто, ревізор-інспектор плутає поняття дати та часу виявлення правопорушення з датою та часом скоєння правопорушення.
На погляд ОСОБА_1 наведені порушення є істотними недоліками протоколу про адмінправопорушення, що унеможливлюють здійснення як належного захисту та надання йому, як він вважає, правової допомоги, так і перешкоджають об'єктивному розгляду справи.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначає, що строки розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП України закінчилися, оскільки стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Датою вчинення адміністративного правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення зазначений перший квартал 2017 року та березень 2018 року.
При продовженому правопорушенні, як і при разовому, строк притягнення до адміністративної відповідальності обчислюється виходячи з часу вчинення конкретної одноразової дії, яка сама по собі містить склад адміністративного правопорушення.
Навіть, якщо припустити, що ним вчинене правопорушення у вказані вище дати, пройшло більше трьох місяців і строк для накладення стягнення закінчився.
Таким чином, в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З урахуванням викладеного особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить суд закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Захисник Литвин В.А. у судовому засіданні підтримав письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просив закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.. 163-1 ч.1 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Суддя вислухавши захисника Литвина В.А., дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків:
Відповідно до вимог ст. ст. 245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Стаття 280 КУпАП вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Більш того, згідно ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Диспозиція ч. 1ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, є, в тому числі, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Таке правопорушення є формою активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку.
За змістом зазначених норм, наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є обов'язковою умовою для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Даних про об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, протокол не містить, оскільки не визначено у чому саме полягає порушення ведення податкового обліку, а зазначені лише наслідки порушення.
Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
При цьому, п.56.1 ст. 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, так як в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Внаслідок чого, суд приходить до висновку акт перевірки не є належним доказом наявності факту порушення податкового обліку.
Оскільки визначені ДФС в акті перевірки грошові зобов'язання, на даний час є неузгодженими, так як до теперішнього часу керівником контролюючого органу не прийнято податкове повідомлення-рішення , тому зазначений протокол про адміністративне правопорушення не встановлює обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Крім того, з суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 1ст. 163-1 КУпАП характеризується наявністю вини, як у формі умислу так і у формі необережності. Даних про наявність суб'єктивної сторони суду не надано. Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, свідчать про те, що на момент складання протоколу так і на момент розгляду справи відсутні дані, які б свідчили саме про порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства під час виконання своїх посадових обов'язків, та дійсно вказувало на наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Оскільки опис події вчиненого проступку, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, не зазначена об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення, а матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, отже, є всі підстави вважати про відсутність складу правопорушення, що відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до письмових пояснень була долучена копія протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, яка була вручена йому головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків основних та інших галузей економіки та у сферах матеріального виробництва, торгівлі і послуг управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області Зубченко Інною Вікторівною із якої вбачається, що копія протоколу про адміністративне правопорушення вручена ОСОБА_1 відрізняється від наявного протоколу про адміністративне правопорушення, який є у суді, а саме відсутній номер протоколу про адміністративне правопорушення та дата його складання, що є порушенням вимог ст. 254 ч.2 КУпАП.
Також на аркушах справи 5-42 є акт про результати документальної планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Фірми Укртатнафтасервіс», який наданий ГУ ДФС у Полтавській області у підтвердження вини ОСОБА_1 , але вищевказаний акт суд не приймає до уваги як доказ вини ОСОБА_1 , оскільки він складений відносно юридичної особи Дочірнього підприємства «Фірми Укртатнафтасервіс», а не фізичної, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
За таких обставин, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 163-1 ч.1, 247 ч.1п.1, 245, 280, 284 КпАП України, суд,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.. 163-1 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником в Полтавський апеляційний суд ,через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: