19.06.2019
2о/423/186/19
Справа №423/2223/19
19 червня 2019 року Попаснянський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Архипенко А.В.
за участю: секретаря судового засідання Іваненко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Попаснянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Луганської області, про встановлення факту смерті особи,
встановив:
В поданій 19.06.2019 заяві заявник зазначає, що вона є донькою громадянки України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , померла в м.Первомайськ, Луганської області. Причина смерті: хронічна судово-мозкова недостатність, про що ДУ «Первомайськлю центральною міською багатопрофільною лікарнею» було видане лікарське свідоцтво про смерть за № 62 від 22.04.2019 року.
19.06.2019 року заявник, яка є громадянкою України та бажала зареєструвати смерть своєї матері громадянки України ОСОБА_2 , згідно українського законодавства, звернулася до Попаснянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Луганської області із заявою про державну реєстрацію смерті своєї матері, але у здійсненні такої державної реєстрації її було відмовлено, оскільки заявником на підтвердження факту смерті своєї матері був наданий документ, який був виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Посилаючись на вищенаведені обставини, заявник в поданій заяві просить суд встановити факт смерті своєї матері громадянки України ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Первомайськ, Луганської області, оскільки встановлення факту смерті необхідно заявнику для отримання спадщини та соціальних виплат. Справу просила розглянути без її участі.
Представник зацікавленої особи Попаснянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Луганської області - згідно наданої письмової заяви справу просив розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним заяву задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
Так, згідно ст.12 п.3 та ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Із наданих заявником письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, із наданих заявником письмових доказів судом встановлено, що заявник є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дійсно є донькою померлої громадянки України ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними копіями правовстановлюючих документів - копією паспорта громадянки України - заявника (а.с.3), копією паспорта померлої, копією свідоцтва про народження де матір*ю заявника рос.мовою « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 » записана рос.мовою « ОСОБА_2 », копією свідоцтва про укладання шлюбу заявник у дівочості рос.мовою « ОСОБА_1 у 1982 році зареєструвала шлюб з гр.. рос. мовою « ОСОБА_5 » та змінила прізвище на рос. мовою « ОСОБА_1 »(а.с.4-5).
Також судом із наданих заявником письмових доказів було встановлено, ОСОБА_2 , померла в м.Первомайськ, Луганської області, про що ДУ «Первомайськлю центральною міською багатопрофільною лікарнею» було видане лікарське свідоцтво про смерть за № 62 від 22.04.2019 року (а.с.7), після чого вона була похована на кладовищі м. Первомайськ, Луганської області.
Крім того, судом встановлено, що 19.06.2019 року заявник звернулася до Попаснянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області із заявою про державну реєстрацію смерті громадянки України ОСОБА_2 , але у здійсненні такої державної реєстрації її було відмовлено, тому що медична установа, яка видала довідку про смерть знаходиться в м.Первомайськ, Луганської області, який згідно Розпорядження КМУ від 07.11.2014р. № 1085-р віднесений до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому медичний документ не може бути прийнятий для реєстрації смерті особи.
Враховуючи вищенаведені встановлені судом фактичні обставини по справі, суд зазначає наступні вимоги діючого законодавства України та норми міжнародного законодавства.
Так, відповідно до ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території і такі справи розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, у зв'язку з чим копія такого рішення негайно після його проголошення видається особам, які брали участь у справі, або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Крім того, питання реєстрації смерті певної особи регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р., а також деякими міжнародними правовими актами.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Отже, вказаний закон не містить спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті на тимчасово не підконтрольній Україні території, що при таких обставинах унеможливлює державну реєстрацію смерті певної особи в позасудовому порядку.
Також, суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.
При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
За цих обставин надані заявником медичні документи, а саме : лікарське свідоцтво про смерть за № 62 від 22.04.2019 року, суд вважає як відповідний та належний доказ, який дійсно підтверджує факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , не дивлячись на те, що медична установа, яка видала ці документи, знаходиться на території Луганської області, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України.
А тому, враховуючи вищенаведені обставини у сукупності, суд вважає заявлені заявником вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р., керуючись ст.ст. 12, 81, 258-259,263-265, 315-317,319,352-354 ЦПК України, суд -
ухвалив :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Попаснянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Луганської області, про встановлення факту смерті особи - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Тополь, Хомуватовського району, Курської області, визнавши датою її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті - Україна, Луганська область, м. Первомайськ, причиною смерті : хронічна судово-мозкова недостатність.
Рішення в частині реєстрації факту смерті підлягає негайному виконанню.
Копію рішення після його проголошення видати заявнику або невідкладно надіслати на адресу Попаснянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області - для повідомлення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: А.В.Архипенко