10 червня 2019 р.Справа №396зп-19/160/5264/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якій просить:
- заборонити Головному управлінню Держгеокадасту у Дніпропетровській області здійснювати дії щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 до комунальної власності Личківської сільської об'єднаної територіальної громади;
- заборонити органам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, здійснювати реєстрацію переходу права власності на вказану земельну ділянку.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у випадку, якщо до моменту вирішення по суті судом питань, які містяться у позовній заяві, трапиться перехід права власності від держави, від імені якої розпорядження земельними ділянками здійснює Головне управління Держгеокадастру, до комунальної власності громади, перед позивачем постане необхідність, щонайменше, отримувати розпорядження про затвердження проекту відведення земельної ділянки вже від нового власника із дотриманням усіх доволі складних процедур та витратою значного часу та грошових коштів. Новий розпорядник земельних ділянок, маючи по відношенню до них свої інтереси, звичайно ж, буде усіляко перешкоджати отриманню позивачем затвердження проекту відведення земельної ділянки, що може взагалі призвести до неможливості позивачем реалізувати свої права.
На підставі вищезазначеного, заявник вважає, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову існує реальна та очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.
При розгляді заяви позивача про забезпечення позову суд застосовує наступні положення процесуального закону.
Частинами 1 та 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
В той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.
Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Згідно до приписів ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що гуртуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, позивач просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснювати дії щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 до комунальної власності Личаківської сільської об'єднаної територіальної громади та заборонити органам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, здійснювати реєстрацію переходу права власності на вказану земельну ділянку.
Визначений спосіб забезпечення адміністративного позову є не належним, оскільки, згідно до приписів чинного процесуального законодавства недопустимим є забезпечення адміністративного позову шляхом звуження прав та інтересів третіх осіб.
Разом з тим, позивач просить заборонити органам, що здійснюють державну реєстрацію на нерухоме майно, здійснювати реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 .
При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про вчинення уповноваженими особами, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно будь-яких дій пов'язаних з реєстрацією, перереєстрацією зазначеної земельної ділянки, наслідком яких можуть бути обставини, що визначені в ч.2 ст.150 КАС України, як підстави для забезпечення судом адміністративного позову у справі.
Крім того, обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову можливістю настання негативних наслідків для позивача у майбутньому, останній не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а зазначає лише про ймовірність настання таких наслідків в майбутньому.
З огляду на вищезазначене, суд не вбачає підставу у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.90, 154, 241, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадасту у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова