02 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1412/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибьюшн” до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибьюшн” (далі - ТзОВ “Парк Дистрибьюшн”, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач - 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач - 2) про визнання протиправними та скасування рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Волинській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2019 №1124582/41136894 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019, рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №21986/41136894/2 від 15.04.2019 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 31.01.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2019 позивачем подано на реєстрацію через систему електронного адміністрування податкову накладну від 31.01.2019 №29 однак, відповідно до квитанції від 14.02.2019 реєстрація даної податкової накладної була зупинена як така, що відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 “Критеріїв ризиковості платника податку” та товариству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
21.03.2019 ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” були подані пояснення та копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація якої зупинена, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивачем.
Однак, рішеннями Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 28.03.2019 №1124582/41136894 позивачу було відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 31.01.2019 №29 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладанні, відсутня довіреність на отримання товару та встановлено невідповідність сум вказаних в акті взаємних вимог з прихідними накланими.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач 03.04.2019 оскаржив його до ДФС України. Рішенням комісії з розгляду скарг ДФС від 15.04.2019 №21986/41136894/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області без змін. Як зазначив позивач, вказане рішення про результати розгляду скарги було прийнято із порушенням порядку, встановленого пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) без обгрунтування причин відмови у задоволенні скарги, а тому є незаконним.
Позивач не погоджується із рішенням Комісії ГУ ДФС у Волинській області, вважає його протиправним та необґрунтованим, оскільки платником податків подано пояснення та весь пакет первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, по яких було складено податкові накладні №29 від 31.01.2019, у реєстрації в ЄРПН якої безпідставно відмовлено оскаржуваними рішеннями. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник відповідачів (ДФС України та ГУ ДФС у Волинській області) у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що податкова накладна від 31.01.2019 №29 відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 “Критеріїв ризиковості платника податку”, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Однак, в поясненнях позивача відсутній повний пакет документів, передбачених вимогами пункту 14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, а саме: відсутня довіреність на отримання товару та встановлена невідповідність сум вказаних в акті взаємних вимог з прихідними накладними. Отже рішення від 28.03.2019 №1124582/41136894 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019 є обґрунтованим.
В обґрунтування вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг №21986/41136894/2 від 15.04.2019 представник відповідачів вказав, що оскільки позивачем не надано документів, які б спростовували рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, то оскаржуване рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг є правомірним та таким, що прийняті відповідно вимог чинного законодавства.
Також представник відповідачів вважає позовну вимогу позивача про зобов'язання зареєструвати податкову накладну №29 від 31.01.2019 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом в даній справі. З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У відзиві на позовну заяву представник відповідачів також просить розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді від 03.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Разом з тим, за приписами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За приписами частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, учасники справи подали до суду заяви по суті справи та письмові докази, тому відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач у відповіді на відзив за вих. №26 від 28.05.2019 з приводу твердження відповідача-1 про відсутність довіреності на отримання товару позивач вказав, що за податковою накладною №29 від 31.01.2019, реєстрація якої була зупинена, надавались саме послуги з популяризації та просування продукції ПрАТ “ВФ Україна”. Податкова накладна була складена у зв'язку із підписанням акту виконаних робіт №5219019898 від 31.01.2019. За наведеною податковою накладною жодних товарів не постачалося, в рамках виконання договору останній здійснював покупку продукції у ПрАТ “ВФ Україна”, яка в подальшому була реалізована кінцевим споживачам, за зазначеними господарськими операціями щодо постачання та реалізації товару, як ПрАТ “ВФ Україна” так і ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” складались та подавались на реєстрацію в ЄРПН окремі податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, в строки визначені Податковим кодексом України, та у відповідності до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України такі податкові накладні не потребують будь-якого іншого додаткового підтвердження, тобто факт отримання продукції позивачем та реалізація її кінцевим споживачам є підтвердженим та не потребує будь-якого додаткового підтвердження.
Щодо твердження представника відповідачів про невідповідність сум вказаних в акті взаємних вимог з накладними, позивач зазначив, що перевірити суму взаємозаліку шляхом звіряння сум накладних з сумами вказаними в деталізації до заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 31.01.2019 без врахування сум, які були сплачені позивачем ПрАТ “ВФ Україна” та без аналізу банківської виписки неможливо, в зв'язку з чим у відповідача виникло не співпадіння сум.
Також позивач вказав, що відповідач в рішенні від 28.03.2019 №1124582/41136894 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019 підставою якого є “надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства”, не навів жодного документу, який не відповідає законознавству та не зазначив, якій нормі закону такий документ не відповідає.
Також позивач не погоджується з твердженням представника відповідачів щодо неможливості задоволення позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №29 від 31.01.2019 в зв'язку з неможливістю встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом в даній справі, оскільки обов'язок щодо встановлення реєстраційного ліміту на особистому рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість при реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування за рішенням суду, яке набрало законної сили, покладається на Відповідача-2, тому немає жодних підстав для відмови з задоволенні позовних вимог позивача про зобов'язання Відповідача - 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №29 від 31.01.2019. Позивач просив позов задовольнити.
Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” 08.02.2017 зареєстроване як юридична особа; дані про основний вид діяльності: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.52 оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 роздрібна торгівля телекомунікаційними устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а. с. 18-22).
ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” є платником податку на додану вартість з 01.03.2017, що підтверджується копією витягу з Реєстру платників податку на додану вартість №1717164500072 від 10.02.2017 (том 1, а. с. 23).
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2009 між ПрАТ “ВФ України” (Продавець) та ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” (Покупець) укладено Договір №37 (додаткова угода від 27.12.2017 до Договору №37 від 20.11.2009, далі - Договір №37) (том 2, а. с. 23-37), відповідно до якого Продавець поставляє, а Покупець приймає, оплачує та реалізовує кінцевому споживачу стартові пакети VODAFONЕ, одиничні ваучери, обладнання і термінали, а також надає послуги по популяризації і просування товарів ПрАТ “ВФ Україна”, підвищення попиту на них у кінцевого споживача на території Львівської, Рівненської та Чернівецької областей.
Відповідно до пункту 4.4 цього договору підставою для оплати продуктів ПрАТ “ВФ Україна” є рахунок, який виставляється на підставі заявки покупця, прийнятої та затвердженої по електронній пошті продавцем. Рахунок на 100 % передплату дійсний впродовж 3-х банківських днів з моменту його виписки.
Строки, порядок та умови сплати винагороди регулюється розділом 6 цього договору. Так, винагорода сплачується при умові: наявності підписаного сторонами акту здачі-приймання наданих послуг та належним чином складеної і зареєстрованої податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Розмір винагороди визначається ПрАТ “ВФ Україна” та залежить від кількості реалізованих та активованих стартових пакетів кінцевим споживачам, та від сум коштів, сплачених такими споживачами на адресу ПрАТ “ВФ Україна” за послуги зв'язку.
Так, відповідно до акту виконаних робіт №5219019898 від 31.01.2019 згідно з договором №37 від 20.11.2009 сторони підтвердили, що покупець ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 належним чином виконав свої зобов'язання по наданню послуг, передбачених даним договором. Вартість послуг з популяризації та просування продукції, наданих покупцем складає 310 247,96 грн., в т. ч. ПДВ (том 1, а. с. 62, деталізація до акту том 1, а. с. 63-233).
31.01.2019 між позивачем та контрагентом складено заяву про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої у зв'язку з тим, що ПрАТ “ВФ Україна” є боржником по відношенню до ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” в частині оплати за послуги з популяризації та просування за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 згідно з договором № 37 від 20.11.2009, а ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” є боржником по відношенню до ПрАТ “ВФ Україна” у частині оплати продукції за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 на підставі даної заяви ПрАТ “ВФ Україна” проводить залік зустрічних однорідних вимог по вищевказаних грошових зобов'язаннях на суму 310 247,96 грн. (том 1, а. с. 234, 235).
На підставі проведеного заліку ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” складено податкову накладну №29 від 31.01.2019 на загальну суму 310 247,96 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 51 707,99 грн. (том 1, а. с. 43), яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
За результатами реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач отримав квитанцію за реєстраційним №9021444483 від 14.02.2019 ( том 1, а. с. 44).
Згідно з інформацією, зазначеною в даній квитанції, реєстрація податкової накладної №29 від 31.01.2019 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному підпунктом 1.6 пунктом 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем було надано пояснення та всі первинні документи здійсненої господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №29 від 31.01.2019. Повідомлення щодо подачі цих документів відповідачу зареєстровані в автоматизованій системі (том 1, а. с. 45, 46-48).
28.03.2019 за результатами розгляду отриманих від позивача пояснень та документів прийнято рішення №1124582/41136894 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1, а. с. 50), із змісту якого слідує, що підставою для його прийняття є ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладанні, відсутня довіреність на отримання товару та встановлено невідповідність сум вказаних в акті взаємних вимог з прихідними накланими.
Позивач, не погоджуючись із вищезазначеним рішеннями Комісії ГУ ДФС у Волинській області про відмову у реєстрації податкових накладних №29 від 31.01.2019, оскаржив його в адміністративному порядку. Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 15.04.2019 №21986/41136894/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу без змін (том 1, а. с. 52-61).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з вимогами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P
Згідно з вимогами пункту 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як вбачається з пункту 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з вимогами пункту 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанції від 14.02.2019 №9021444483 через те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.
Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію спірної податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.
Згідно з вимогами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21.03.2018 наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).
Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі “Журнал ризикових платників податків” розділу “Робота Комісії регіонального рівня” підсистеми “Аналітична система” ІТС “Податковий блок” як платників з ознаками ризиковості.
У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 зазначено: “1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС”.
Суд наголошує, що відповідачем не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.
Крім того, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019 не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Відповідно до вимог пункту 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Як вбачається з пункту 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з вимогами підпункту 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як вбачається з пункту 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Як вказано у оскаржуваному рішенні від 28.03.2019 №1124582/41136894, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №29 є ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладанні, відсутня довіреність на отримання товару та встановлено невідповідність сум вказаних в акті взаємних вимог з прихідними накланими (том 1, а. с. 50-51)
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області від 28.03.2019 №1124582/41136894 містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.
Виходячи з вище викладеного суд дійшов висновку, що рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про скасування оскаржуваних рішень.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №29 від 31.01.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02. 2018 №117.
При цьому, згідно з нормами підпункту 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну позивача №29 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд встановлено, що відповідачем протиправно було відмовлено у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019, чим порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною 2 статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ними доводи не було спростовано відповідачем.
Щодо позовної вимоги скасувати рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг №21986/41136894/2 від 15.04.2019, то вона до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 Порядку №117 розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
Згідно з пунктами 12, 13 цього Порядку №117 за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу. За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.
Пунктами 56.23., 56.23.4 пункту 56.23. статті 56 ПК України визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ “Парк Дистрибьюшн” 05.04.2019 подало до ДФС України скаргу на рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.03.2019 №1124582/41136894 про відмову в реєстрації податкової накладної.
Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 15.04.2019 №21986/41136894/2 скаргу позивача залишено без задоволення та рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області - без змін.
На думку суду, рішення Комісії з питань розгляду скарг не є рішенням, обов'язковість якого передбачена пунктом 20 Постанови №117. Також воно не містить приписів та вказівок, виконання яких вимагає вчинення певних дій. А тому скасування рішення цієї комісії не призведе до захисту прав позивача, оскільки підставою для реєстрації податкової накладної в даному випадку є тільки рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Скасування судом рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.03.2019 №1124582/41136894 є достатньою підставою для проведення реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.
Підсумовуючи викладене, суд з урахуванням встановлених обставин та на підставі норм чинного законодавства, що наведені вище, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 5 763,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 24.04.2019 №1371 (том 1, а. с. 2).
Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір пропорційно до задоволених вимог по 1 921,00 грн. з кожного.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Волинській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2019 №1124582/41136894 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2019, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибьюшн”.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 31.01.2019, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибьюшн”.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибьюшн” (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 6, кабінет 28, код ЄДРПОУ 41136894) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судовий збір у розмірі 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибьюшн” (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 6, кабінет 28, код ЄДРПОУ 41136894) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський