03 липня 2019 р.Справа №160/6104/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу, -
02.07.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчого Ігоря Михайловича № ДН/2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 від 14.05.2019р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» штрафу у розмірі 751140,00 грн.;
- визнати протиправними та скасувати Припис №ДН2029/257/НП/АВ/П від 06.05.2019р.
Разом із позовом представником Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ДН2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 від 14.05.2019р., до набрання законної сили рішення у адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 від 14.05.2019р. та визнання протиправним та скасування припису №ДН2029/257/НП/АВ/П від 06.05.2019р.
Згідно зп. 1 ч.1 ст. 153, ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.ст.150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову заявником зазначено наступне.
Постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН/2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 від 14.05.2019р. має очевидні ознаки протиправності, які підтверджуються доказами, доданими до адміністративного позову, пред'явлення її до виконання створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, так як державний виконавець після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про арешт коштів на майно боржника може стягнути грошові кошти з його рахунків, що призведе до зупинення господарської діяльності позивача, невиплати заробітної плати працівникам, а для його відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що також негативно відобразиться на роботі підприємства. Згідно п. 7 ч. 1 ст. З Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами. Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. № 509 передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 - Кодексу законів про працю України). Тобто, постанова є виконавчим документом, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Позивач обґрунтовано вважає, що стягнення штрафу в примусовому порядку за оскаржуваною постановою відповідача може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача та створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, в разі задоволення адміністративного позову. Таким чином, на даний момент існують дві необхідні підстави, передбачені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідні для застосування заходів забезпечення позову та задоволення заяви позивача про забезпечення позову. З огляду на викладене, просить задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Дослідивши доводи в обґрунтування заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач в заявленому клопотанні, просить суд зупинити дію Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН/2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 від 14.05.2019р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» штрафу у розмірі 751 140,00 грн до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Відповідно до п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 року (далі Порядок №509), не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Проте, в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження та відомості щодо відкритого виконавчого провадження з примусового виконання постанови № ДН/2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 від 14.05.2019 року, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про відсутність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР».
Крім того, в заявленому клопотанні позивачем не доведено реальних мотивів та підстав, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів заявника, за захистом яких останній звернувся до суду з позовом.
В матеріалах поданої заяви відсутні і докази, які б свідчили про очевидність ознак протиправності постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № ДН/2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 від 14.05.2019 року.
Суд також зазначає, що очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на очевидність ознак протиправності рішення відповідача про накладення штрафу, тобто на обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися під час розгляду адміністративної справи, та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог.
Таким чином, позивачем не доведено наявності у поданому клопотанні хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що підстави, передбачені ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154,243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦХІМ-КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна