06 травня 2019 року Справа № 160/2945/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмову у призначенні йому пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку та зобов'язати відповідача призначити йому таку пенсію з 28.12.2018 року .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає про наявність у нього права користуватися пільгами встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796), зокрема щодо визначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років, вважає, що ним надано достатньо доказів на підтвердження обставин участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не менше 5 календарних днів, у зв'язку з чим позовні вимоги просить задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не підтверджена: серед наданих документів заявником міститься архівна довідка , яка містить розбіжності в ініціалах, які зазначені в довідці та ініціалами Позивача, в тексті вибуття та прибуття відсутнє, У зв'язку з чим, право на достроковий вихід на пенсію згідно ст. Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії серія НОМЕР_1 від 19.09.2017 року.
28.12.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно із ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.01.2019 року №Ф20328-18 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з тих підстав, що його участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не підтверджена первинними документами.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач оскаржив їх до суду.
При вирішенні спору суд виходить з того, що згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тут і далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Ч. 1 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, зокрема: особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, пенсії як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС призначається із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Згідно із ст. 65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, відповідно до вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Позивачем надано при зверненні до Пенсійного фонду копію дубліката посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, копію військового квитка серії НОМЕР_1 від 19.09.1917 року, в якому відомості щодо виконання робіт по ліквідації наслідків ЧАЕС з 01.05.1986 р по 20.06.1986 р., архівної довідки від 19.09.2017 року № 3575, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, відповідно до яких позивач убував у складі вч 39289 2.05.1986 р та прибував з м.Чорнобиль 11.06.1986 р., місто дислокації військової частини 39289 м.Київ (документи долучені до матеріалів справи).
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів суд вважає, що позивач надав достатньо документів для підтвердження факту, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Щодо посилання Пенсійного органу на розбіжності у ініціалах в довідці № 3575, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, то згідно тієї ж довідки особа ОСОБА_2 - відповідно до наказів командира в/ч НОМЕР_2 , проте особа с ініціалами ОСОБА_3 у книгах особового складу строкової служби призиву 1985 р. - січень 1987 р. не значиться, а значиться ОСОБА_1 , 1967 року народження.
Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 19.09.1917 року, ОСОБА_1 , 1967 року народження, проходив службу у в/ч НОМЕР_2 з 20.10.1985 року по 20.12.1986 р., де зазначено відомості щодо виконання робіт по ліквідації наслідків ЧАЕС з 01.05.1986 р по 20.06.1986 р
Таким чином, доводи Пенсійного фонду щодо розбіжностей суд знаходить безпідставними, оскільки вказані розбіжності є не значними та не можуть бути підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, оскільки наданими позивачем доказами підтверджено участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 01.05.1986 по 20.06.1986 року - не менше 5 календарних днів.
За таких обставин, відповідачем безпідставно та необґрунтовано відмовлено позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з п.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністратиний позов задовольнити .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 28.12.2018 року ОСОБА_1 пенсію за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку встановленого для державних пенсій, на 10 років на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова