27.06.2019 року Провадження №2/425/28/19
Справа №415/4250/18
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді - Романовського Є.О.,
за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,
за участю учасників справи:
прокурора - Зубрицької Н.Є.,
представника позивача - Михайлюк О.М.,
представника позивача - Торбенко Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовною заявою керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою,
Керівникк Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Лисичаснького міського суду Луганської області від 06.08.2008 року за відповідачем визнано право власності на об'єкт нерухомості, а саме магазин, розташований з адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 . Даний об'єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 0, 0132 га., цільове призначення якої роздрібна торгівля та комерційні послуги та яка на праві оренди землі належить ОСОБА_2 . - попередньому власнику нерухомості, а тому у зв'язку з тим, що відповідач набув права власності на вказаний нерухомий об'єкт, який розміщено на вказаній земельній ділянці, до нього на підставі ст. 120 ЗК України перейшло право користування земельною ділянкою, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача за договором оренди, однак він дане право у відповідності із законодавством на теперішній час належним чином не оформив.
У зв'язку з вищевикладеним, керівник Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Лисичанської міської ради Луганської області грошові кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, що призводить до неповного надходження плати за землю, яка перебуває в комунальній власності у розмірі 16 729,41 грн.
Прокурор та представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, а також надали письмові пояснення в яких зазначили, що земельна ділянка площею 0,0132 га. кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 область, м. Лисичанськ, вул. ім. Д.І. Менделєєва (Леніна), 48-б на підставі п. 3 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до державних законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року № 5245-VI є комунальною власністю Лисичанської міської ради Луганської області. Крім того відповідач є власником будівлі та користувачем земельної ділянки, а отже він не заподіяв збитки власнику земельної ділянки та також безпідставно зберігає у себе кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто дані зобов'язання є кондиційними, а до них не застосовується законодавство про відшкодування збитків, а тому позивачу не треба підтверджувати заявлену у позові суму актом комісії, затвердженим виконавчим комітетом Лисичанської міської ради.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, раніше надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав зазначивши, що позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі 16 729,41 грн. за користування зазначеної земельної ділянки, однак ніяких розрахунків у підтвердження зазначеного не надає, також вказана сума збитків повинна бути підтверджена актом комісії, затвердженим виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області. Крім того до спірних правовідносин, згідно до правових висновків Верховного суду у справі № 922/3413/17, положення ст.ст. 1212-1214 ЦК України не застосовуються, а застосуванню підлягають положення закону щодо відшкодування збитків, тобто предметом спору в даній справі є збитки у формі не отриманого позивачем доходу, а не повернення безпідставно збережених коштів.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 06.08.2008 року, яке набрало законної сили, витягу про державну реєстрацію прав Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» від 28.12.2011 року № 32716157, відповіді Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» від 22.02.2018 року № 83 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 30.05.2018 року № 125741612, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомості, а саме магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 . Д.І. Менделєєва (Леніна), 48-б на місці торгового павільйону позначеного у технічному паспорті № 20349 від 24.10.2005 року літерою «Б» (а.с.13, 14, 16, 17-19).
Право оренди земельної ділянки площею 0,0132 га. кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Лисичанськ, АДРЕСА_3 . ім. Д АДРЕСА_4 І АДРЕСА_5 Леніна АДРЕСА_6 48-б належить ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 30.05.2018 року, архівним витягом «Лисичанської міської ради двадцять четвертого скликання шістнадцятої сесії »рішення від 25.03.2004 року № 583 від 13.04.2018 року № 109/15-27, договором оренди земельної ділянки № 4-665 від 31.03.2004 року, актом виносу в натуру меж земельної ділянки від березня 2004 року, актом прийому - передачі земельної ділянки від березня 2004 року (а.с. 20, 21, 22-24, 25-27, 28).
Згідно інформації Управління власності Лисичанської міської ради Луганської області від 13.04.2018 року № 527/01-02, 08.05.2018 року № 653/01-02, інформації Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 27.03.2018 року № 10-12-0.61-2028/2-18, ОСОБА_1 не оформив за собою право користування земельною ділянкою площею 0,0132 га. кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 . Лисичанськ, вул. ім. Д.І. Менделєєва (Леніна), 48-б (а.с. 29, 30, 31).
За період з 06.08.2008 року по теперішній час ОСОБА_1 не надав звітності по земельному податку або орендній платі на земельну ділянку, розташовану за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. Д.І. Менделєєва, 48-б, інформація стосовно інших власників зазначеної земельної ділянки відсутня, що підтверджується відповіддю Головного управління ДФС у Луганській області від 15.03.2018 року
№ 168/9/12-32-13-01 (а.с.32).
Управління власності Лисичанської міської ради Луганської області неодноразово зверталося до ОСОБА_1 із вимогами про оформлення ним права оренди зазначеної земельної ділянки у відповідності до законодавства, а у разі невиконання зазначених вимог попереджався, що Лисичанська міська рада буде вимушена звернутися до правоохоронних органів щодо усунення порушення земельного законодавства України, що підтверджується вимогами від 03.08.2011 року, від 24.05.2012 року № 568-01/2, від 06.07.2015 року № 601/01-02, від 27.04.2016 року № 495/01-02, від 31.05.2017 року № 748/01-02 (а.с.34, 35, 36, 37, 38).
Відповідно Розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.04.2018 року № 18-12-0,29-79/164-18 та інформації нормативної грошової оцінки земель, наданої 12.01.2017 року Держгеокадастром, заборгованість ОСОБА_1 з орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 в період з 01.04.2015 року по 31.03.2018 року становить 16 729,41 грн. (а.с.39, 40, 41).
01.06.2018 року Лисичанська місцева прокуратура Луганської області направила повідомлення за № 5396 Лисичанському міському голові про те, що має намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради до ОСОБА_1 про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою (а.с.48-50).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Лисичанської міської ради Луганської області від 25.03.2004 року № 583 ОСОБА_2 надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0132 га. кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 область, м. Лисичанськ, АДРЕСА_3 . ім. Д.І. Менделєєва АДРЕСА_8 Леніна), 48-б для розміщення та експлуатації магазина (а.с.21).
Однак рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 06.08.2008 року, яке набрало законної сили, за відповідачем визнано право власності на вказаний об'єкт нерухомості - магазин (а.с.13) та до нього на підставі ст. 120 ЗК України перейшло право користування даною земельною ділянкою, на тих самих умовах та в тому ж обсязі, що були у ОСОБА_3 , однак відповідач в супереч вимогам ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки за собою не оформив, а також не сплачує орендну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Стаття 1212 ЦК досить широко визначає підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Втім, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК положення глави 83 ЦК застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 ЦК вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином відповідач на користь Лисичанської міської ради Луганської області, відповідно до розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати (а.с.39, 110-112), повинен повернути безпідставно збережене майно, а саме кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 16 729,41 грн.
Твердження відповідача, що зазначена сума заборгованості підтверджена неналежними доказами, а саме вказана сума відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 року, повинна бути підтверджена актом комісії, затвердженим виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області спростовується наступним.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 року, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Таким чином з вище наведеного вбачається, що відповідач є власником нерухомого майна та користувачем земельної ділянки на якій вказане нерухоме майно розташоване, тобто він не заподіяв збитки власнику земельної ділянки, а лише безпідставно зберіг у себе кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, користування якою в свою чергу належним чином не оформив, а тому позивачу не потрібно підтверджувати заявлену у позові суму актом комісії, затвердженим комітетом Лисичанської міської ради, оскільки до даних правовідносин не застосовується Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 року.
Таким чином, беручи до уваги вище викладене, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 141 та п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 762,00 грн. у зв'язку з їх документальним підтвердженням (а.с.1).
Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь Лисичанської міської ради Луганської області (юридична адреса: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. імені
М. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 26522196) грошові кошти у розмірі 16 729 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять) гривень 41 копійка на розрахунковий рахунок № 31410544700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ЄДРПОУ: 37800278, МФО: 804013, банк ГУДКСУ в Луганської області, код платежу 24060300 «інші надходження» до місцевого бюджету м. Лисичанська,
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь прокуратури Луганської області (розрахунковий рахунок №35211068000839; банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172; код ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 02 липня 2019 року.
Суддя Є.О. Романовський