01.07.2019 3/425/331/19
425/998/19
Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Синянська Я.М., за участю секретаря с/з Брудницької О.В., Оридорога А.В., прокурора Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Остапець О. М., адвоката Романенка В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варварівка, Кремінського району, Луганської області, громадянина України, працює водієм 13 Державної пожежно-рятувальної частини (м. Рубіжне) Головного управління ДСНС України в Луганській області, який зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.2 ст. 172-6 КУпАП, -
До Рубіжанського міського суду Луганської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 68 від 20.03.2019 (надалі, іноді, як - Протокол) ОСОБА_1 , будучи водієм 13 державної пожежно- рятувальної частини (м. Рубіжне) Головного управління ДСНС України у Луганській області (далі ДПРЧ-13) та відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, примітки до статті 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушення, в порушення вимог частини другої статті 52 Закону, після придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, в порушення десятиденного строку, несвоєчасно письмово повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі договору купівлі-продажу від 29.08.2017 № 4442/2017/600876 ОСОБА_1 придбав транспортний засіб марки «DACIA LOGAN», 2006 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 . Ціна транспортного засобу за вказаним договором склала 100280 (сто тисяч двісті вісімдесят) грн. Згідно п.2.2 договору право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання договору.
На підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу від 29.08.2017 № 4441/2017/600876, автомобіль марки «DACIA LOGAN», 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 зареєстровано 29.08.2017 на нового власника - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801 -VIII, установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, тобто 50 прожиткових мінімумів складає - 80000 грн.
За таких умов, у суб'єкта декларування ОСОБА_1 виник обов'язок, відповідно до частини другої статті 52 Закону, у десятиденний строк з моменту придбання майна - транспортного засобу марки «DACIA LOGAN», 2006 року випуску, вартістю 100280 грн. письмово повідомити про це Національне агентство.
Тобто, упродовж періоду часу з 00 годин 00 хвилин 30.08.2017 по 23 годину 59 хвилин 08.09.2017 у ОСОБА_1 після придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року - 80000 грн., виник обов'язок письмово повідомити Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування.
Згідно з поясненням ОСОБА_1 , з нормами Закону України «Про запобігання корупції», а саме з положенням ст. 45 «Подача декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та ст. 52 «Додаткові заходи здійснення фінансового контролю», він ознайомлений, про що свідчить лист ознайомлення від 15.07.2017. Також по вказаному питанню серед особового складу ДПРЧ-13 проводились заняття.
Згідно з відомостями, які вказані у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» водій 13 державної пожежно-рятувальної частини (м. Рубіжне) Головного управління ДСНС України у Луганській області подавав щорічні декларації за 2017, 2018 та 2019 роки у строки, передбачені Законом, що свідчить про обізнаність останнього з вимогами цього Закону в частині фінансового контролю.
Об'єктивних причин, які б унеможливлювали виконання вимог частини 2 статті 52 Закону у ОСОБА_1 не було.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюються вимоги цього Закону, примітки до статті 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини другої статті 52 Закону, з моменту придбання майна (транспортного засобу марки «DACIA LOGAN», 2006 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 ) на суму 100280 грн., яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» для працездатних осіб на 1 січня 2017 року - 80000 грн., письмово не повідомив Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172-6 КУпАП.
Прокурор підтримала обставини викладені у Протоколі, з тих підстав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, наявний непрямий умисел на вчинення адміністративного правопорушення, поважні причини несвоєчасного повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані ОСОБА_1 відсутні, доводи ОСОБА_1 спростовуються зібраними фактичними даними. Просила суд визнати останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення, так як день виявлення є датою складання протоколу. Надала суду у письмовому вигляді висновок прокурора в адміністративній справі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, заперечив проти складеного відносно нього Протоколу, суду пояснив, що в серпні 2017 року, більш точну дату не пам'ятаю, мій зять Токаренко, один з його автомобілів, який потребував ремонту переписав на мене. Згідно з документами я є єдиним власником автомобіля Dacia Logan. Оформлено договором купівлі-продажу, гроші згідно з договором я не сплачував. Оформляли в м. Сєвєродонецьк в Сервісному центрі. Токаренко є чоловіком моєї сестри. Право власності було оформлено на мене. При цьому були присутні я і ОСОБА_2 . Я сплачував податки під час оформлення договору. В подальшому я намагався повідомити про придбання автомобіля, але нічого не виходило. Моє керівництво сказало, що не обов'язково, я можу внести коли буду заповнювати наступну декларацію. На момент продажу Токаренко перебував у шлюбі з моєю сестрою. Я перебував у шлюбі і мав можливість оформити все на мою дружину. Мій майновий стан після отримання зазначеного автомобіля поліпшився. Я знав, що треба подати повідомлення про суттєві зміни.
Адвокат заперечував проти обставин викладених у протоколі, зазначив, що ОСОБА_1 на момент придбання транспортного засобу перебував у шлюбі, тому це майно є спільною сумісною власністю і для ОСОБА_1 вартість майна є половиною від вартості зазначеної у договорі, тобто не перевищує 80 тисяч гривень і не було обов'язку повідомляти про суттєві зміни. ОСОБА_1 не намагався приховати дане майно. Процесуальна поведінка під час розгляду справи відповідальна, не затягував розгляд справи.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 її чоловік. У чоловіка є рідна сестра ОСОБА_4 , яка зі своїм чоловіком ОСОБА_5 подарували її чоловіку автомобіль, зробили договір купівлі-продажу, тому що ніхто не підказав, що можливо було зробити дарчу. Автомобіль зареєстрували на чоловіка, вона участі у купівлі-продажу не брала. Документів, які підтверджують її право власності, немає. Чоловік звертався до нотаріуса. Необхідності виділяти частину автомобіля не було, розривати шлюб вони не збирались, вона знала про те, що вони перебувають у шлюбі і це є сумісною власністю, спору про розділ не було. Сестра чоловіка працює продавцем у аптеці, її чоловік їздить на заробітки, вони просто зробили подарунок - автомобіль. До того, як автомобіль був подарований, чоловік ним користувався. Вона працює вчителем математики, її заробітна платня складає 8000 грн.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 її рідний брат. Автомобіль «Дача Логан» був придбаний нею разом з чоловіком у рівних частках. В неї двоє малолітніх дітей, а чоловік постійно у від'їздах на заробітках, брат постійно допомагає їй, забирає, возить дітей, вона працює і їй потрібна допомога. Автомобіль безоплатно передали у власність брата разом з чоловіком, від брата грошей не отримували. Автомобіль був зареєстрований на чоловіка. Чоловік зареєстрував на себе інший автомобіль, тому автомобіль «Дача Логан» зареєстрували на брата. Брат приблизно пів року користувався автомобілем до купівлі-продажу. При договорі купівлі-продажу вона не була присутня.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 це рідний брат його дружини. Він постійно їздить на заробітки, в них з дружиною двоє неповнолітніх дітей, брат дружини завжди у місті, родич, тому вони вирішили з дружиною переоформити автомобіль на брата. Гроші від ОСОБА_1 вони не отримували. Автомобіль вимагав ремонту. До переоформлення ОСОБА_1 користувався автомобілем. Він реєстрував на себе інший автомобіль та чув проте, що за другий автомобіль потрібно буде сплатити податки, тому й переписав на ОСОБА_1 . Вартість автомобіля встановлювали працівники МРЕО по ринковій вартості, приблизно трохи більше 100000 грн. Договір він укладав, підпис ставив, з договором ознайомлений. Копію договору-продажу він отримував. Раніше таких подарунків він не робив.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, зокрема свідків, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Відповідно до п. 9 ст. 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов'язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, та на нього поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»).
Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу №4442/2017/600876 від 29.08.2017 ОСОБА_1 набув право власності на транспортний засіб марки Dacia моделі Logan, 2006 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 ) на суму 100280 грн.
Таким чином, набуття права власності на нерухоме майно, вартість якого становить 100280 грн. 00 коп., перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня відповідно року (50 х 1600 грн = 80 000 грн) свідчить про суттєві зміни у майновому стані.
З урахуванням викладеного, упродовж періоду часу з 00:00 год. 30.08.2017 року по 23:59 год. 08.09.2017 року у ОСОБА_1 виник обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.
З матеріалів адміністративного провадження вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до підпункту «д» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на посаді водія 13 державної пожежно-рятувальної частини (м. Рубіжне) ГУ ДСНС України в Луганській області та присвоєно спеціальне звання «старший сержант служби цивільного захисту», в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», протягом десяти днів письмово не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані щодо набуття права власності на вказане рухоме майно загальною вартістю майна на суму 100280 грн. 00 коп., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Доводи ОСОБА_1 , що він намагався подати повідомлення про суттєві зміни, проте йому не вдалось це зробити, суд не бере до уваги, так як розцінює це як бездіяльність, підтвердження, що він звертався до НАЗК щодо технічної неможливості надіслання повідомлення суду не надано.
Проте, суд вважає, провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» (№1700-VII) Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону №1700-VII до повноважень національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону №1700-VII державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього закону декларацій та повідомляти національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
У ч. 1 ст. 50 Закону «Про запобігання корупції» №1700-VII зазначено:
- повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може проводитися у період провадження суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності;
- обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується національним агентством;
- обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю;
- національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених ч.7 ст.46 цього закону;
- національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону №1700-VII у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
З матеріалів адміністративного провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась працівниками УЗЕ в Луганській області ДЗЕ Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали Протокол.
При цьому в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України та інше.
Згідно п. 1 та п. 4 Загальних положень «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України» покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.
Відповідно до п. 1, п.п. 1 п. 3, п. 5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).
Згідно з п.п. 2 - 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Департамент захисту економіки Національної поліції України не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
Посадовці ДЗЕ НП України, відповідно до п.4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
У той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону України).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що досудова перевірка по справі проведена неуповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі, та є підставою для скасування оскарженої постанови і, відповідно, закриття провадження по справі.
Застосовуючи закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП не доведена.
Згідно зі ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, постанова суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Я.М. Синянська