Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 липня 2019 р. Справа№200/4284/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
за участю
позивача: не з'явився,
представників сторін
від позивача: Солошенко О.Л.
від відповідача1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він в період з 01.09.1988 року по 23.11.1988 року та з 25.11.1988 року по 05.01.1989 року під час спеціальних зборів військової частини № НОМЕР_1 та військової частини № 51559 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними довідками.
30.04.2009 року йому було видане посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, про те у 2016 році його позбавили цього статусу.
Він неодноразово звертався до управління соціального захисту населення Лиманської міської ради з вимогами поновити йому статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але йому відмовляли. Остання відповідь датована 08.05.2018 року № 01-1329-4/2.
Оскільки за його підрахунками він брав участь у цих ліквідаційних роботах більш ніж 30 днів, вважає що його неправомірно позбавили цього статусу.
Просить визнати дії управління соціального захисту населення Лиманської міської ради щодо позбавлення його статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протиправними, зобов'язати відповідача надати йому статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та зобов'язати нарахувати та виплатити належні йому суми допомоги учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з моменту припинення цих виплат.
Ухвалою від 27 березня 2019 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 22 квітня 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12.04.2019 року через канцелярію суду надійшло заперечення відповідача на позовну заяву, в якому відповідач вказує що згідно з довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 03.09.2009 року № 46891 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини НОМЕР_1 у період з 01.09.1988 року по 23.11.1988 року, у тому числі кількість виїздів у зону відчуження склала 24 дні, що недостатньо для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
22 квітня 2019 року в судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позивача та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Заяву про розгляд справи в його відсутність суду не направляв.
Суд відклав розгляд справи на 15 травня 2019 року.
В судовому засіданні 15.05.2019 року представник позивача заявив клопотання про залучення у справу 2-го відповідача - комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10 код ЄДРПОУ 37567866)
Ухвалою від 15 травня 2019 року суд залучив до участі у справі 2-го відповідача - комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10 код ЄДРПОУ 37567866)
04.06.2019 року 2 відповідач - Міністерства соціальної політики України через канцелярію суду направило відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 вказує що згідно з довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 03.09.2009 року № 46891 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини НОМЕР_1 у період з 01.09.1988 року по 23.11.1988 року, у тому числі кількість виїздів у зону відчуження склала 24 дні, що недостатньо для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Ухвалою від 15 травня 2019 року суд перейшов із спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання на 11.06.2019 року.
Ухвалою від 11 червня 2019 року суд закрив підготовче засідання і призначив справу до розгляду по суті на 02 липня 2019 року.
Суд заслухавши представника позивача, дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи випливає, що позивач дізнався про своє порушене право 08.05.2018 року в момент отримання останньої відмови від відповідача, а з позовом звернувся 25.03.2019 року. Тобто, формально строк пропущений.
Але, в матеріалах справи є виписки з амбулаторних карт позивача та епікризи з історії його хвороби.
Тому, суд приходить до висновку що строк позивачем порушено з поважних причин.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України відповідно до паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Краснолиманським МВ УМВС України в Донецький області 17.01.2002 року (а.с.6).
Позивач є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням відповідно довідки серії ДОН № 042708 на підставі чого йому видане пенсійне посвідчення (а.с.7-10).
Відповідач 1 управління соціального захисту населення Лиманської міської ради є юридичною особою - код ЄДРПОУ 25953557 та суб'єктом владних повноважень.
Відповідач 2 - комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС Міністерства соціальної політики України код ЄДРПОУ 37567866 .
Згідно з довідки № 4/1171 від 25.03.2019 року зі ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 був призваний на спец збори Куйбишевським РВК м. Донецька в період з 30 серпня 1988 року по 15 січня 1989 року у військову частину НОМЕР_3 (а.с.11).
Відповідно до довідки від 04.12.1996 року виданої Центральним архівом Міністерства оборони України № 51/1/3826 ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_1 приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в період с 01 вересня 1988 року по 01.09.1988 року (пр..№397) по 23.11.1988 року (пр..№553) у вересні певну кількість днів, у жовтні та у листопаді. Ця довідка має ознаки виправлення кількості виїздів та даті перебування ОСОБА_1 в зоні ЧАЕС (а.с.12).
Згідно з довідкою від 04.12.1996 року виданої Центральним архівом Міністерства оборони України № 51/1/3827 ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_3 приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в період с 25 листопада 1988 року по (пр..№241) по 05.01.1989 року (пр..№270) та отримав дозу опромінювання 3, 748 (одиниці виміру не вказані). Ця довідка також має ознаки виправлення у даті перебування ОСОБА_1 в зоні ЧАЕС (а.с.13).
Архівна довідка від 13.10.2016 року виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України № 179/1/10500 ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_1 приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в період с 01 вересня 1988 року по 01.09.1988 року (пр..№397) по 23.11.1988 року (пр..№553) у вересні 17,23,29,18,20,22,30 у жовтні 3,11,13,2,5,6,7,8,10,12,15,16,17,18,19,20 у листопаді 17,19,21. У підсумку - 26 днів (а.с.14).
Архівна довідка від 13.10.2016 року виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України № 179/1/10501 ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_3 приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в період с 25 листопада 1988 року (пр..№241) по 05.01.1989 року (пр..№270) накази командиру в/ч НОМЕР_3 по виїздам за вказаний період до архіву не надходили (а.с.15).
Листом № 179/1/9665 від 14.09.2017 року ОСОБА_1 було запропоновано особисто переглянути архіви довідки в читальному залі Галузевого державного архіву Міністерства оборони України (а.с.16).
Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради тричі спрямовувало позивачеві відповіді щодо його звернень про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( від 10.03.2017 р. № 3-362-13-16; від 22.02.2018 р. № 3-209-13-16 та від 08.05.2018 р. № 01-1329-4/2) в яких було вказане, що згідно з протоколом № 99 від 28.07.2016 року комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України вирішила визнати безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3 ОСОБА_1 не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження (а.с.21-25).
Згідно з витягу з протоколу № 99 від 28.07.2016 року комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України вирішила визнати безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3 ОСОБА_1 не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження (а.с.35).
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною 1 статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 Закону №796-ХІІ посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Частиною 4 Закону №796-ХІІ встановлено, що видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
На момент виникнення спірних правовідносин, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулював Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 /надалі по тексту Порядок № 51/.
За визначенням, наведеним у Порядку № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Згідно п. 10 Порядку № 51 видача посвідчень провадиться, зокрема, іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Відповідно до ч. 3-4 п. 12 Порядку № 51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін'юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року № 187 затверджено Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /в редакції на момент виникнення спірних питань, надалі по тексту Положення/, яке розроблено відповідно до пункту 12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з метою вирішення спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно до п.п. 1.1 п. 1 Положення, Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основні завдання Комісії визначено п. 3 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яким передбачено, зокрема, розгляд спірних питань осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з метою визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії.
При цьому, організаційна робота Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначена п. 5 Положення.
Зокрема, відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 п. 5 Положення рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно.
Основною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться по мірі необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
Рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем Комісії.
Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
В окремих випадках, у порядку оскарження попереднього рішення, Комісія розглядає справи громадян за їх особистим зверненням.
З аналізу зазначених норм, слідує, що основним завданням Комісії, є зокрема, розгляд спірних питань осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, з метою визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії, за результатами якого Комісія приймає відповідне рішення, яке є обов'язковим для виконання.
Згідно архівної довідки від 13.10.2016 року виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України № 179/1/10500 ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_1 приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в період с 01 вересня 1988 року по 01.09.1988 року (пр..№397) по 23.11.1988 року (пр..№553) у вересні 17,23,29,18,20,22,30 у жовтні 3,11,13,2,5,6,7,8,10,12,15,16,17,18,19,20 у листопаді 17,19,21. У підсумку - 26 днів (а.с.14).
Відповідно до архівної довідки від 13.10.2016 року виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України № 179/1/10501 ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_3 приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в період с 25 листопада 1988 року (пр..№241) по 05.01.1989 року (пр..№270) накази командиру в/ч НОМЕР_3 по виїздам за вказаний період до архіву не надходили (а.с.15).
Таким, чином кількість виїздів позивача ОСОБА_1 за період з 01.09.1988 року по 05.01.1989 року становить 26 днів, що менш ніж 30 днів які встановлено Законом.
Відповідне рішення комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України викладено в протоколі № 99 від 28.07.2016 року згідно з яким комісія вирішила визнати безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3 ОСОБА_1 не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження (а.с.35).
Щодо вимог позивача про визнання дії Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради щодо відмови в наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС протиправними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 “Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян” затвердженого постановою КМУ від 11.07.2018 № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян” посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (регіональні комісії).
У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вищезазначені вимоги позивача не належать до компетенції управління соціального захисту населення Лиманської міської ради.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про не обґрунтованість пред'явленого позову та відмовляє в його задоволенні.
Керуючись Конституцією України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позовних вимогах ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 02 липня 2019 року.
Повний текст рішення складено та підписано 03 липня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.В. Хохленков