03 липня 2019 року Справа № 160/3943/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.05.2019 року звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати з 01.01.2018 року у розмірі 83% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати відповідно до Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», розмір пенсії виходячи з розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 20.04.2000 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262). Після звільнення з військові служби йому була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 83% місячного грошового забезпечення, яка в подальшому, без його відома та в порушення вимог чинного законодавства України була перерахована відповідачем та змінено розмір пенсії з 83% до 70% розміру грошового забезпечення.
Позивач вважає дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, щодо зменшення основного розміру пенсії з 83% до 70% суми грошового забезпечення протиправними і такими, що порушують його права.
Позивач 26.07.2018 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із розрахунку 83% суми грошового забезпечення з 01.01.2018 року (а.с 12).
ГУ ПФУ у Дніпропетровській області листом від 13.08.2018 року №Б12603-18 «Про надання відповіді» (а.с 14) повідомило позивача про те, що на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) та за умовами статті 13 Закону №2262 (в редакції чинній на дату перерахунку) проведено перерахунок пенсії із розрахунку 70% розміру грошового забезпечення на підставі довідки Дніпропетровського обласного військового комісаріату.
Позивач 14.02.2019 року звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про проведення перерахунку пенсії із розрахунку 83% суми грошового забезпечення з 01.01.2018 року (а.с 15).
Пенсійний фонд України листом від 29.03.2019 року №5485/Б-11 повідомив позивача про те, що пенсія позивачу призначена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства (а.с.17).
Однак, на думку позивача, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Також позивач вважає, що при проведенні перерахунку відповідач не був наділений повноваженнями щодо зменшення максимального розміру пенсії, який був обчислений під час призначення пенсії в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач зазначає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому з 01.01.2018 року пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення є протиправними.
Ухвалою суду від 16.05.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Від ГУ ПФУ у Дніпропетровській області 31.05.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву разом з копією пенсійної справи, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що перерахунок пенсії проведено за діючою на час перерахунку редакцією статті 13 Закону №2262, згідно з якою максимальний розмір пенсії за вислугу років обмежується 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач вважає, що ним правомірно перераховано пенсію позивачу, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії встановлений максимальний розмір пенсії, зокрема, 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Закон №2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
У преамбулі Закону №2262 зазначено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Внаслідок зміни грошового забезпечення відповідних категорій осіб, відповідно до Постанови №103, позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018року.
У зв'язку зі зміною грошового забезпечення військовослужбовців, на підставі Постанови КМУ №103 відповідачем було проведено перерахунок з 01.01.2018 пенсії, основний розмір якої зменшено з 83% до 70% від суми грошового забезпечення.
На вирішення суду порушено питання правомірності зменшення відповідачем основного розміру пенсії позивача з 83% на 70% грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166) до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри «90» замінено цифрами «80» та цифри «80» замінено цифрами «70» відповідно.
Таким чином, Законами №3668 та №1166, були внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262, яким змінено відсоток грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.
При цьому слід звернути увагу, що ні положеннями Закону №1166, ні положеннями Закону №2262 не передбачено проведення після 01.04.2014 року перерахунку раніше призначених пенсій, виходячи з нового (зменшеного) відсотку відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій, встановлені статтею 63 Закону №2262. Тому, при перерахунку пенсії позивачу, має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1/99-рп, частина 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права позивача, що виникло за фактом набуття права на пенсію виходячи з 83% розміру грошового забезпечення, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права.
Згідно вказаного правила «закон зворотної сили не має», дія закону чи іншого нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у Законі №2262 після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру уже призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 року.
Внесені Законами №3668 та №1166 зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій.
Верховний Суд України в постановах від 28.10.2014 року та 31.03.2015 року наголошував, що нові правові норми можуть поширювати свою дію виключно на ті події, факти, які виникли після набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами, а отже, стосуються тих осіб, у яких право на призначення пенсії з'явилося після набрання відповідними актами чинності.
Отже, оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні відсоткового розміру пенсії не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Тому, при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону №2262 в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18).
Слід також зазначити, що згідно статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У Рішенні від 11.10.2005 року №8-рп/2005 Конституційний Суд зазначив, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Отже, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення є протиправним і такий перерахунок слід здійснити виходячи з розміру 83% від суми грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності свого рішення щодо зменшення розміру пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Таким чином, рішення відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 83% (саме такий розмір пенсії позивач отримував до здійснення перерахунку за рішенням суду, що не заперечується відповідачем (а.с.49) до 70 % грошового забезпечення не відповідає вимогам закону, отже є протиправним, а право позивача на отримання пенсії виходячи з грошового забезпечення 83% підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача провести позивачеві з 01.01.2018 перерахунок раніше призначеної пенсії виходячи з основного її розміру 83% грошового забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується (а.с.3), що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. (квитанція від 02.05.2019 року №20517392). За наслідками розгляду даної справи належить стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн. в порядку статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 241-246, 250, 255, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 83% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 01 січня 2018 року із розрахунку 83% рівня грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська