25 червня 2019 року Справа № 160/5718/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Головне управління в особі в.о. начальника Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Безсмертного Ігоря Івановича про скасування рішення, -
20.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Головне управління в особі в.о. начальника Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Безсмертного Ігоря Івановича, в якому просить суд:
- скасувати рішення про коригування митної вартості на суму 53131,35 грн. № UA 110000/2019/200095/2 від 30.05.2019 року Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - відділ контролю митної вартості UA 110150 щодо ввезеного автомобіля: автомобіль легковий, пошкоджений, для перевезення людей, що використовувався: марка - RENAULT, модель - KANGOO 1.5.dCi, номер кузова VIN - НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1461 см куб., потужність двигуна - 66 кВт, екологічна норма - не нижче Євро - 5, дата виготовлення - 01.07.2016 року, реєстраційний номер EF95EF, колір - білий.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши подану позовну заяву ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), встановив, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме:
1) зміст позовних вимог стосується Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, а відповідачем зазначено Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби Головне управління в особі в.о. начальника Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Безсмертного Ігоря Івановича;
2) додані до позовної заяви копії письмових доказів не завірені належним чином;
3) у позові відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
4) до копії позовної заяви, наданої для направлення відповідачу, не додані всі документи, які додані до позовної заяви.
Відповідно до п. 2, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, відповідно до п. 7, п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Так, позивач, зазначаючи в якості відповідача Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби Головне управління в особі в.о. начальника Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Безсмертного Ігоря Івановича, свої позовні вимоги спрямовує до Дніпровської митниці Державної фіскальної служби - відділу контролю митної вартості UA 110150.
З урахуванням цього, суд зазначає, що оскаржуване рішення було винесене Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби, тому позивачу слід зазначити правильне найменування відповідача та, відповідно, позовні вимог, спрямовані до нього.
Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, на противагу п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позивач не зазначив у позовні власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, додані до позовної заяви копії документів не засвідчені належним чином.
Суд зазначає, що належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Крім того, суд звертає увагу на те, що не засвідчені належним чином документи не можуть вважатися допустимими доказами. Цей правовий висновок був зроблений Верховним Судом (ВС) в постанові від 11.07.2018 року, справа № 904/8549/17. При цьому, ВС підкреслив, що хоча ксерокопії документів і можна вважати належними доказами, проте вони не можуть бути допустимими, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду належним чином завірені копії доданих до позовної заяви документів, а також всі копії документів, додані до позовної заяви для направлення відповідачу. Адже для направлення відповідачу позивач надав лише копії рішення про коригування митної вартості товарів Державної митної служби Державної фіскальної служби № UA 110000/2019/200095/2 від 30.05.2019 року, картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110150/2019/00376, копія митної декларації форми МД-2, рахунок-фактура № 53/2019/М, посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, копія рахунку-фактури (інвойсу) № 53/2019/М від 14.05.2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 13.09.2016 року. При цьому, серед додатків, окрім вказаних, позивач надає суду та зазначає також копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 , копія договору купівлі-продажу від 14.05.2019 року, копія довідки № 35932 від 28.05.2019 року, копія акта про проведення огляду транспортного засобу, копія висновку 1055т19, копія посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, 4 фото, договір про надання юридичної допомоги від 20.06.2019 року, копія свідоцтва № 1671, квитанція про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Головне управління в особі в.о. начальника Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Безсмертного Ігоря Івановича про скасування рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- виправленої редакції позовної заяви з зазначенням правильного найменування відповідача, викладом позовних вимог щодо нього та з власним письмовим підтвердженням того, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- належним чином завірені копії документів, доданих до позовної заяви та всі копії документів, додані до позовної заяви, для направлення відповідачу.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька