Справа № 204/8350/18
Провадження № 2/204/387/19
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
27 травня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Сорокіної А.С.
розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, про сплату пені за прострочення оплати додаткових витрат на дитину, -
У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь фактично понесені додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 15 398 грн. 50 коп., пеню за прострочення оплати додаткових витрат у сумі 114 грн. 10 коп., а також витрати понесені у зв'язку з розглядом справи у розмірі 1000 грн. В обґрунтування позову зазначає, що від шлюбу, укладеного 31 жовтня 2008 року, сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року шлюб між сторонами було розірвано. 03 червня 2014 року між сторонами був укладений договір про визначення місця проживання дитини та участі у її вихованні, згідно умов якого місце проживання дитини визначено разом з батьком - позивачем ОСОБА_1 В червні 2014 року після виїзду за межі України в 2014 році відповідачка відмовилась від матеріального забезпечення 5-ти річного сина ОСОБА_4 , переклавши цей обов'язок повністю на позивача. Неповнолітній ОСОБА_3 відвідує «Детский центр восточных единоборств «Сакура», щомісячна вартість відвідування якого становить 280 грн. Фактичні витрати за зайняття у вищевказаному Центрі «Сакура» за вересень 2018 року складають 280 грн. в якості плати за навчання, а також понесено витрати на спеціальний одяг та обладнання для зайняття у розмірі 375 грн.; передбачувані витрати за зайняття у вказаному центрі «Сакура» з жовтня 2018 року по травень 2019 року становлять 2 240 грн. Також, у період з червня по липень 2018 року ОСОБА_5 відвідав дитячій табір «Крилатий» на березі чорного моря, де проходили тренування, вартість путівки склала 4 600 грн. Крім того, з 09 вересня 2018 року ОСОБА_3 відвідує «Малую компьютерную академию «ШАГ» з метою отримання додаткової освіти та придбання знань у сфері компьтерних технологій, форма оплати навчання - три платежі по 5 190 грн. за рік навчання, фактично понесені витрати - 5 190 грн., передбачувані витрати - 10 380 грн. Зазначив також, що неповнолітній ОСОБА_3 планує відвідувати додаткові заняття у вивченні англійської мови, що згідно цін з інтернет сайту «Big Ben академія» за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року становить 7 632 грн. Разом сума фактично понесених та передбачуваних додаткових витрат на розвиток ОСОБА_3 за період з червня 2018 року по квітень 2019 року складає 30 797 грн. Зважаючи на положення ст. 141 СК України щодо рівності прав та обов'язків щодо дитини, позивач вважає за можливе просити суд стягнути з відповідача половину витрачених додаткових витрат на дитину, а саме 15 398 грн. 50 коп. Крім того, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 204/623/18 ОСОБА_6 було зобов'язано сплатити на користь ОСОБА_1 додаткові витрат на дитину у розмірі 3 803 грн. 52 коп., однак остання вказане судове рішення не виконує, у зв'язку з чим розмір пені за прострочення оплати додаткових витрат на дитину складає 114 грн. 10 коп. (3 803 грн. 52 коп. х 3% річних = 114 грн. 10 коп.). У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що з 31 жовтня 2008 року позивач та відповідачка перебували в зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року по справі № 204/3139/13-ц шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 10). Вказане рішення набрало законної сили 02 липня 2013 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 06 травня 2009 року, актовий запис № 451 (а.с. 11).
03 червня 2014 року між позивачем та відповідачкою було укладено Договір про визначення місця проживання дитини та участі у її вихованні, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., зареєстрований в реєстрі за № 1007, відповідно до умов якого сторони, серед іншого, домовились про місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 (а.с. 13).
11 листопада 2014 року відповідачка у зв'язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_7 змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Адміністрацією муніципальної освіти ЗАТО Комаровський Оренбурзької області 11 листопада 2014 року, актовий запис № 64 (а.с. 12).
20 жовтня 2016 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист № 204/2372/15-ц про стягнення з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 грн. щомісячно, починаючи з 14 квітня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. На підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем Красногвардійської виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 52829637.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року по справі № 204/11/18, яке набрало законної сили 02 серпня 2018 року, було змінено розмір та спосіб стягуваних аліментів, що визначені рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2016 року по цивільній справі № 204/2372/15-ц, яким стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 1500 гривень щомісяця починаючи з 14 квітня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Відкликано виконавчий лист по виконавчому провадженню № 52829637, виданий на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2016 року по цивільній справі № 204/2372/15-ц (а.с. 43-47).
Відповідно до ст. 180 СК України - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Судом встановлено, що неповнолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 вересня 2016 року навчається у Комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа № 62» Дніпровської міської ради.
Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує «Детский центр восточных единоборств «Сакура», де має півні досягнення, а саме під час виконання кваліфікаційних норм з програми «Сакура-рю» отримав: 22 січня 2017 року - ступінь 10кю, 19 березня 2017 року - ступінь 9кю, 21 квітня 2018 року - ступінь 8кю (а.с. 21).
19 вересня 2018 року батьком неповнолітнього ОСОБА_3 - позивачем ОСОБА_1 була внесена оплата за навчання ОСОБА_3 у «Детский центр восточных единоборств «Сакура» у розмірі 280 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1128547875.1 від 10.09.2018 року (а.с. 25). Крім того, позивач ОСОБА_1 поніс витрати на спеціальний одяг для неповнолітнього ОСОБА_3 , який необхідний останньому для зайняття у «Детский центр восточных единоборств «Сакура», а саме 08 вересня 2018 року придбав для сина кімоно вартістю 375 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 1205 від 08.09.2018 року (а.с. 26).
Також, у період з 25 червня по 06 липня 2018 року неповнолітній ОСОБА_3 перебував на оздоровленні (відпочинку) у позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Крилатий», у зв'язку з чим позивачем було сплачено вартість путівки у розмірі 4 600 грн., що підтверджується Зворотнім талоном до путівки № 011077 від 05 липня 2018 року, виданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Коматекс» (а.с. 27).
Крім того, 03 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерна академія ШАГ Дніпро» та позивачем ОСОБА_1 було укладено Договір на навчання ОСОБА_3 у «Комп'ютерній академії «ШАГ» (а.с. 23). Згідно Додатку № 1 до вказаного договору від 03.08.2018 року вартість навчання за 1 рік в день укладення договору становить 13 104 грн., трьома платежами по 5 190 грн. (а.с. 24). 03 серпня 2018 року ОСОБА_1 було оплачено за навчання неповнолітнього ОСОБА_3 у «Комп'ютерній академії «ШАГ» 2 000 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1100496316.1 від 03.08.2018 року, а також 13 серпня 2018 року - 3 190 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1106562137 від 13.08.2018 року (а.с. 41).
Як вже зазначалося, положення ст. 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається вказаною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За таких обставин, судом встановлено, що у зв'язку з розвитком здібностей дитини та отриманням ним нових навиків позивач ОСОБА_1 поніс додаткові витрати на дитину, розмір яких згідно наявних у справі матеріалів становить 10 445 грн., а саме: (280 грн. (оплата за навчання у «Детский центр восточных единоборств «Сакура») + 375 грн. (витрати на спеціальний одяг) + 4600 грн. (відпочинок у закладі оздоровлення та відпочинку) + 5 190 грн. (оплата за навчання у «Комп'ютерній академії «ШАГ»).
З положень п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 вбачається, що батьків можна притягати до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо).
При цьому, положення ч. 1 ст. 185 СК України стосуються саме особливих обставин, до яких законодавством віднесено, зокрема, понесення додаткових витрат у зв'язку з розвитком здібностей дитини. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
У позовній заяві позивач просив також стягнути передбачувані додаткові витрати на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 та зазначив, що розмір таких передбачуваних витрат становить 20 252 грн., з яких: 2 240 грн. - передбачувані витрати на зайняття у «Детский центр восточных единоборств «Сакура» по 280 грн. щомісячно у період з жовтня 2018 року по травень 2019 року; 10 380 грн. - передбачувані витрати на оплату навчання у «Комп'ютерній академії «ШАГ» за перший рік навчання (другий та третій платіж); 7 632 грн. - передбачувані витрати на відвідування додаткових занять з англійської мови у період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, позивачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості навчання у «Детский центр восточных единоборств «Сакура» та не доведено, що вартість одного місяця навчання складає 280 гривень, що у період з жовтня 2018 року по травень 2019 року складало б 2 240 грн.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Крім того, позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів, що станом на дату подання даної позовної заяви та на теперішній час неповнолітній ОСОБА_3 дійсно відвідує «Комп'ютерну академію «ШАГ», а також що Договір від 03.08.2018 року, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерна академія ШАГ Дніпро» та позивачем ОСОБА_1 , не розірваний, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги про стягнення передбачуваних додаткових витрат з оплати за навчання ОСОБА_3 у Комп'ютерній академії «ШАГ» на суму 10 380 грн., недоведеними належними та допустимими доказами.
Предметом доказування, відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача передбачуваних витрат на відвідування ОСОБА_3 додаткових занять з англійської мови у період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, також не підтверджені жодними доказами. Будь-яких доказів на підтвердження факту того, що неповнолітній ОСОБА_3 почав відвідувати додаткові заняття з англійської мови та їх вартість у період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року становить 7 632 грн., стороною позивача суду не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки передбачуваних додаткових витрат на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.
При цьому, позивачем доведений факт понесення ним додаткових витрат на спільну дитину сторін у розмірі 10 445 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Оскільки обидва з батьків повинні у рівній частині нести додаткові витрати на дитину, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню половина вартості понесених додаткових витрат, що дорівнює 5 222 грн. 50 коп. (10 445 / 2 = 5 222 грн. 50 коп.), у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_11 трьох процентів річних за прострочення оплати додаткових витрат на дитину у розмірі 114 грн. 10 коп., суд виходить з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року по справі № 204/623/18 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину у сумі 3 803 грн. 52 коп. (а.с. 28-33). Вказане рішення набрало законної сили 02 серпня 2018 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 СК України у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми. Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов'язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі не встановлення такого строку - після спливу семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року по справі № 204/623/18 строк оплати додаткових витрат на дитину встановлений не був. Доказів досягнення домовленості між сторонами щодо такого строку стороною позивача суду також не надано. Отже, строком виконання ОСОБА_10 зобов'язання з оплати додаткових витрат на дитину має бути семиденний строк від дня пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив. В матеріалах справи міститься лист ОСОБА_12 Д ОСОБА_13 М. № 24-К від 24 вересня 2018 року, адресований ОСОБА_14 , в якому ОСОБА_1 повідомляє ОСОБА_10 , серед іншого, про наявність рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року по справі № 204/623/18 та необхідність оплати додаткових витрат на дитину. Однак, належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що вищезазначений лист дійсно був направлений на адресу ОСОБА_11 та був нею отриманий, матеріали справи не містять. Надана позивачем, на підтвердження направлення ОСОБА_10 вищевказаного листа, копія квитанції ДД УДППЗ «Укрпошта» від 25 вересня 2018 року (а.с. 37) не містить жодних відомостей про те, який саме лист був направлений 25 вересня 2018 року ОСОБА_15 у м. Хайфа Ізраїль, у зв'язку з чим суд не приймає вказану квитанцію в якості належного та допустимого доказу по даній справі. Факт того, що 06 березня 2018 року представник відповідачки ознайомлювалась з матеріалами справи № 204/623/18, не є беззаперечним доказом того, що відповідачка обізнана про її обов'язок сплатити на користь позивача додаткові витрати на дитину у сумі 3 803 грн. 52 коп., оскільки рішення по вказаній справі було винесено лише 24 квітня 2018 року, а представник відповідачки ознайомлювалась з матеріалами справи 06 березня 2018 року.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року по справі № 204/623/18 відповідачкою на теперішній час не виконане.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_11 трьох процентів річних за прострочення оплати додаткових витрат на дитину у розмірі 114 грн. 10 коп. не підлягають задоволенню, оскільки вони не доведені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки витрат, пов'язаних з розглядом справи, у розмірі 1000 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що розмір витрат, пов'язаних з розглядом справи, має стягуватись лише на підставі відповідних доказів щодо їх понесення.
У попередньому розрахунку витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, позивачем зазначено, що сума його витрат складає 1000 грн. та складається з: 200 грн. - придбання канцтоварів для звернення та листування; 400 грн. - послуги пошти щодо звернення та листування; 400 грн. - переклад документів, нотаріальне посвідчення з метою забезпечення виконання вимог чинного законодавства України та міжнародних договорів (а.с. 62).
Однак, вказаний розрахунок витрат не підтверджений жодними доказами. На підтвердження факту понесення позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, стороною позивача взагалі не надано суду жодних доказів. Жодних доказів того, що позивач у зв'язку з розглядом вказаної справи користувався послугами по перекладу будь-яких документів та нотаріальному посвідченню документів, позивачем суду також не надано. Також, відсутність документального підтвердження витрат у розмірі, зазначеному позивачем, та здійснення їх оплати, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За таких обставин суд зазначає, що відсутність підтвердження факту понесення позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, та здійснення їх оплати, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи викладене, суд вважає недоведеними належними та допустимими доказами вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи, у зв'язку з чим суд приходить до переконливого висновку про відсутність підстав для задоволення таких вимог позивача.
Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 слід стягнути додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 222 грн. 50 коп.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволенні частково, а позивача при подачі позову було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
На підставі ст.ст. 7, 8, 141, 180, 185, 196 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_16 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) ОСОБА_17 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, про сплату пені за прострочення оплати додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 222 грн. 50 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т. О. Дубіжанська