г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2587/18
Номер провадження 2/213/192/19
01 липня 2019 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі у складі:
головуючого судді Алексєєва О.В.,
за участі секретаря судового засідання Гусарової О.С.,
без участі сторін,
розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 03.05.2008 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 250,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 04.07.2018 має заборгованість у розмірі 15089,79 грн, яка складається з такого: 4154,97 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11685,76 грн - заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн - штраф (фіксована частина), 706,66 грн - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.
У відкрите судове засідання представник позивача не з'явився, але до його початку надав суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за місцем проживання останнього, зареєстрованим у встановленому законом порядку, при цьому, будь - яких заяв про розгляд справи в його відсутності, відзиву на позов не надав.
Враховуючи вищенаведене справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2019 року витребувано у позивача розрахунок заборгованості за кредитним договором б/н від 03 травня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , а також читабельну копію заяви ОСОБА_1 б/н від 03 травня 2008 року.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.1, ч.5 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотань про витребування та дослідження інших доказів до суду не надходило. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.05.2008 за заявою ОСОБА_1 , ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг б/н від 03.05.2008, який складається з Заяви, Тарифів банку, Умов і правил надання банківських послуг, пам'ятки клієнта, та відповідно до якого позивач зобов'язався надати кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок відповідача. Відповідач підтвердив свою згоду з умовами договору та те, що він був ознайомлений з договором про надання банківських послуг. Крім того, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складають між ним та банком договір, що підтверджується його підписом в Заяві.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до норм якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору.
Згідно з пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку сторони погодили, що Банк самостійно може змінювати розмір ліміту кредиту на картці. Відповідно до пункту 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг Банк має право змінювати тарифи а також інші умови обслуговування рахунків.
Розмір ліміту кредиту змінювався, що підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача (а.с. 61-66).
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, сплачувати відсотки та комісію на умовах, передбачених договором.
За змістом ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 536 ЦК України зазначає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Із виписки банку по картці відповідача за період з 16.04.2008 по 01.03.2019 слідує, що відповідач користувався кредитною карткою, знімав готівку в банкоматах банку, розраховувався в магазинах
Таким чином, позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав повністю, надавши ОСОБА_1 кредит у вигляді відновлювального встановленого ліміту на платіжну картку.
Згідно розрахунку, станом на 04.07.2018 відповідач має заборгованість у розмірі 15089,79 грн, яка складається з такого: 4154,97 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11685,76 грн - заборгованість за пенею; 956,66 грн - заборгованість по штрафам.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 було порушено вимоги Умов та правил надання банківських послуг, тобто укладеного сторонами договору, та ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту, в зв'язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту, відсотків та неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, враховуючи положення ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому заявлені позивачем вимоги про одночасне їх стягнення з відповідача за прострочення сплати суми кредиту та відсотків суперечать вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст.509 ЦК, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, та зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення постановою у справі № 6-2003цс 15 від 21.10.2015 року.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення штрафів такими, що суперечать наведеним вище законодавчим актам і правовим позиціям Верховного суду України, а тому останні задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Водночас, положеннями ч.3 ст.551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій у відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до заявлених позовних вимог сума пені майже в 3 рази перевищує суму основного боргу за кредитом, що суд враховує при вирішенні питання про зменшення розміру пені.
Одночасно суд враховує, що в позові не зазначено про будь-які збитки, які змушений був понести відповідач внаслідок невиконання зобов'язань відповідачем.
Отже суд приходить до висновку, що наведені обставини мають істотне значення, тому вважає за необхідне, на підставі ч.3 ст.551 ЦК України зменшити розмір неустойки у вигляді пені по цій справі до розміру заборгованості по процентам за користування кредитом, тобто до 4154,97 грн.
Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України у справі № 6-100цс14 від 03.09.2014, згідно з якою частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, зобов'язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості по процентам і пені підтверджена документально і підлягає стягненню на користь позивача.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскільки доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань за договором, а також розміру прострочених платежів нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати доведеними, суд вважає доведеним факт утворення відповідачем по справі заборгованості станом на 04.07.2018 у розмірі 8309,94 грн, яка складається з такого: 4154,97 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4154,97 грн - пеня, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати позивача по сплаті судового збору в разі задоволення позовних вимог покладаються на відповідача, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 89 ч. 1 ст. 141, ст.ст. 223, 247, 263, 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 03 травня 2008 року станом на станом на 04 липня 2018 року у розмірі 8 309 (вісім тисяч триста дев'ять) грн 94 коп, яка складається з такого: 4 154 (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири) грн 97 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 154 (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири) грн 97 коп. - пеня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", Код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Дата виготовлення повного тексту рішення - 03 липня 2019 року.
Суддя О.В. Алексєєв