02.05.2019 Єдиний унікальний номер 205/969/19
Єдиний унікальний номер: 205/969/2019
Номер провадження 2а/205/44/2019
02 травня 2019 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 БПП в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області лейтенанта поліції Бородавки Максима Віталійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся до суду з вищеназваним адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 867990 від 20.01.2019 року, винесену інспектором роти № 1 БПП в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області лейтенантом поліції Бородавкою Максимом Віталійовичем, відповідно до якої на нього, Позивача, було накладено штраф у розмірі 425 грн. 00 коп., за порушення п.п.11.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказана постанова є необґрунтованою, при розгляді справи відносно нього суб'єктом владних повноважень не були доведені та з'ясовані певні обставини справи, зміст спірної постанови не відповідає дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим така постанова підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі відносно позивача - закриттю, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача інспектора роти № 1 БПП в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області лейтенанта поліції Бородавка Максима Віталійовича надав відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що факт вчинення правопорушення позивачем є наявним та підтверджується наданими відповідачем доказами, а притягнення Позивача до адміністративної відповідальності відбулось із дотриманням вимог чинного законодавства України.
ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.
Позивач подав суду письмову заяву, у якій просить розглянути адміністративну справу без його участі за наявними у матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача інспектора роти № 1 БПП в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області лейтенанта поліції Бородавки Максима Віталійовича подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. У такій письмовій заяві представник відповідача також зазначає про невизнання позовних вимог та у задоволені позову просить відмовити.
Будь-яких інших заяв із процесуальних питань до суду не надходило.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
Процесуальні дії у справі (вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
За вищевказаних обставин та вимог процесуального законодавства суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів та доказів.
ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 20 січня 2019 року Відповідачем по даній справі, інспектором роти № 1 БПП в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області лейтенантом поліції Бородавкою Максимом Віталійовичем, було винесено постанову серії ЕАВ № 867990 від 20.01.2019 року (а.с.4, далі - Постанова). У вказаній постанові зазначено, що 20 січня 2019 року о 00 год. 01 хв. позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Pajero», д/н НОМЕР_1 за адресою: автодорога Київ - Харків, 77 км, здійснив рух у крайній лівій смузі при вільній правій на автодорозі, що має дві смуги для руху в одному напрямку, при цьому не маючи намір здійснювати розворот, поворот ліворуч чи випередження, чим порушив п.11.5 ПДР, у вигляді порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.
Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу правомірності притягнення Позивача, як водія транспортного засобу, до адміністративної відповідальності, та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В даному випадку спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена з підстав наявності у Відповідача переконання про порушення Позивачем вимог п.п. 11.5 Правил дорожнього руху у спосіб виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку.
Суд вказує, що відповідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналогічна за своїм змістом вимога міститься й у ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна також містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами, одним з яких є фото чи відеозапис.
Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП органи Національної поліції України звільнено від обов'язку складати протокол про адміністративне правопорушення, посилання на належні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.
Разом із цим, судом встановлено, що оскаржувана постанова взагалі не містить посилань на перелічені статтею 251 КУпАП докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що виключає можливість прийняття останньої у якості належного доказу по справі. Також під час розгляду справи по суті суду також не було надано відповідачем будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів, що б підтверджували вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин суд приходить до висновку, що спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Аналогічний за своїм змістом висновок міститься в Постанові ВС/КАС у справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016) від 30 травня 2018 року.
Таким чином, суд доходить висновку, що Відповідачем у передбачений законом спосіб не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, а враховуючи заперечення позивачем факту порушення ним ПДР України та відсутності посилань на будь-які докази вчинення адміністративного проступку в оскаржуваній постанові, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Позивача по справі.
В контексті наведеного суд також зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
У відповідності до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і необхідності скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії серії ЕАВ № 867990 від 20.01.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також про закриття провадження в адміністративній справі, оскільки на день ухвалення судом рішення строк накладення адміністративного стягнення на Позивача, передбачений ст. 38 КУпАП, є таким, що сплинув.
VІ. Розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, та звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП, тому судові витрати підлягають компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст. 122, 251, 252, 254, 256, 258, 280, 285, 287, 288, 289 КУпАП, ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 БПП в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області лейтенанта поліції Бородавки Максима Віталійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі- задовольнити.
2. Постанову інспектора роти № 1 БПП в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області лейтенанта поліції Бородавки Максима Віталійовича, у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 867990 від 20.01.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, - скасувати.
3. Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, 20.01.2019 року - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д.В. Мовчан