"25" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1159/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,
при секретарі судового засідання: Фатєєвій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131)
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 19227,40 грн., -
за участю представників учасників справи:
від позивача: Панасюк О.М., довіреність №6-03/127 від 01.02.2019
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 19227,40 грн., з яких: 18407,40 грн. сплаченого відшкодування та 820 грн. сплачених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів.
Позовні вимоги МТСБУ обґрунтовані тим, що ним на підставі ст. 41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” 08.02.2018 було здійснено виплату за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 18407,40 грн., а також понесено витрати, пов'язані з визначенням розміру збитку та збору документів у розмірі 820 грн., у зв'язку з чим позивач отримав право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи №916/1159/19 у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 22.05.2019р. о 10:00; залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; явку уповноважених представників учасників справи визнано обов'язковою.
У судове засідання 22.05.2019 представники сторін та третьої особи не з'явились.
Ухвалою суду від 22.05.2019 відкладено розгляд справи на 12.06.2019 о 12:30; явку уповноважених представників учасників справи визнано обов'язковою та викликано їх у судове засідання 12.06.2019 о 12:30.
У судове засідання 12.06.2019 представники відповідача та третьої особи не з'явились. У судовому засіданні 12.06.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 202, 216 ГПК України про відкладення судового засідання на 25.06.2019 о 10:00.
Ухвалою суду від 12.06.2019 викликано відповідача та третю особу у судове засідання 25.06.2019 о 10:00.
У судове засідання 25.06.2019 відповідач та третя особа не з'явились.
Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення та телефонограма суду. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами та здійснюючи повідомлення учасників справи за всіма відомими суду засобами зв'язку зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, пояснення третьої особи до суду не надійшли. В порядку ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов висновку, що належить вирішити дану справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
02.10.2017 фізична особа ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ (позивач у справі) із повідомленням на підставі ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 25.09.2017 за участю автомобіля Toyota Corona реєстраційний номер НОМЕР_3 , належного ОСОБА_3 , яким керував ОСОБА_4 та автомобіля УАЗ реєстраційний номер НОМЕР_4 , належного Військовій частині НОМЕР_1 (відповідач у справі), яким керував ОСОБА_1 (третя особа у справі).
02.10.2017 ОСОБА_3 звернулась до МТСБУ із заявою, відповідно до якої просила в порядку ст.ст. 35, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.09.2017.
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 21.12.2017 у справі №523/14475/17 (провадження №3/496/1992/17):
- визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.;
- судом встановлено, що 25.09.2017 ОСОБА_1 (третя особа), працюючи водієм у військовій частині, керуючи автомобілем УАЗ 1100Е6, порушив правила дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota Corona НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_4
16.11.2017 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворіт» на замовлення МТСБУ складено звіт №977 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - автомобіля Toyota Corona реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Corona реєстраційний номер НОМЕР_3 у розмірі 94625,66 грн. Натомість ринкова вартість автомобіля на ринку встановлена на рівні набагато меншому, ніж вартість його відновлювального ремонту.
Наказом МТСБУ №1370 від 08.02.2017 було визначено виплатити власнику автомобіля Toyota Corona реєстраційний номер НОМЕР_3 суму відшкодування у розмірі 18407,40 грн. як різницю у ринковій вартості автомобіля до та після ДТП.
Власнику автомобіля Toyota Corona реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 18407,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №901850 від 08.02.2018 на суму 18407,40 грн.
Водночас позивачем доведено суду також понесення витрат на визначення розміру збитку та збір документів у розмірі 820 грн., які сплачені за платіжним дорученням №1262446 від 06.12.2017.
19.10.2017 МТСБУ надіслало Військовій частині НОМЕР_1 запит за вих.№3.1-05/26188 щодо наявності у відповідача чинного на дату ДТП договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного на керований ОСОБА_1 транспортним засобом. Окрім того, МТСБУ просило надати інформацію про вже здійснені взаєморозрахунки з учасниками ДТП.
14.11.2017 Військова частина НОМЕР_1 надіслала МТСБУ відповідь на вказаний запит, в якому відповідач повідомив, що транспортний засіб марки УАЗ військовий номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП 25.09.2017 о 13:40 не мав застрахованої цивільно-правової відповідальності; транспортний засіб марки УАЗ військовий номер НОМЕР_4 є військовим автомобілем.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої, частини третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Пунктом 1.6 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Згідно з ч.1 ст. 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши наявні у справі докази та заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов висновку про підставність та обгрунтованість заявлених позовних вимог МТСБУ про стягнення з відповідача в порядку зворотної вимоги (регресу) виплаченого позивачем потерпілій особі відшкодування за шкоду, заподіяну працівником відповідача в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 18407,40 грн., а також понесених витрат, пов'язаних з визначенням розміру збитку та збором документів у розмірі 820 грн.
Іншого відповідачем не доведено.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити повністю.
2.Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) 18407 /вісімнадцять тисяч чотириста сім/ грн. 40 коп. сплаченого відшкодування, 820 /вісімсот двадцять/ грн. сплачених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів та 1921 /одну тисячу дев'ятсот двадцять одну/ грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 01 липня 2019 р.
Суддя Ю.С. Бездоля