02 липня 2019 року Справа № 915/1261/16
м.Миколаїв
Заявник: ГУ ДФС у Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6.
Ініціюючий кредитор 1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Кредитор 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Термінал", вул. Лягіна, 8, м.Миколаїв, 54001.
Кредитор 3: Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030.
Кредитор 4: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Артема, 60, м. Київ, 04050.
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Кредо", вул. Лягіна, 8, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 13845029.
Третя особа без самостійних вимог на стороні кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит": гр. ОСОБА_2 , ід. номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Розпорядник майна: арбітражний керуючий Максимов Андрій Анатолійович (свідоцтво № 394 від 26.02.2013, адреса для листування: 01030, м. Київ, а/с № 85).
Про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Кредо".
Суддя Ткаченко О.В.
За участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.
Представники:
Від ГУ ДФС у Миколаївській області: Майстренко П.С.
Від ініціюючого кредитора: ОСОБА_1, адвокат Герман О.С., адвокат Шергелюк Е.І.
Від кредитора 2: керівник ОСОБА_1
Від інших кредиторів: представники не з'явились.
Від боржника: керівник - Зайцев С.М.
Від розпорядника майна: Руденко Т.В.
Суть спору: Від ГУ ДФС у Миколаївській області 02.07.2019 до суду надійшло клопотання, за змістом якого повідомляється про реорганізацію територіальних органів ДФС, зокрема ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області та правонаступництво.
В обґрунтування поданого клопотання надано наказ ДФС України від 10.05.2018 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Миколаївській області». Крім того ГУ ДФС у Миколаївській області посилається на Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до ст. ст. 191, 193, 41 Податкового кодексу України.
Розглянувши клопотання ГУ ДФС у Миколаївській області, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
За приписами ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.
Приписами постанови Кабінету міністрів України від 28.03.2018 № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби», зокрема, передбачено реорганізацію ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області шляхом приєднання як структурних підрозділів до ГУ ДФС у Миколаївській області.
На виконання постанови Кабінету міністрів України від 28.03.2018 № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» ДФС України видано наказ від 10.05.2018 № 291, згідно п. 1 один якого реорганізовано ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області шляхом приєднання до ГУ ДФС у Миколаївській області.
У відповідності до ст. 41.1. Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
За приписами ст. 55.2. Податкового кодексу України контролюючими органами вищого рівня є:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць;
Абзац другий пункту 55.2 статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.
У відповідності до ст. 191.1. Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу:
191.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;
191.1.45. звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
За приписами ст. 193.1.Податкового кодексу України державні податкові інспекції:
193.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;
193.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;
193.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;
193.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Таким чином, виконання функцій контрольно-перевірочної роботи, погашення податкового боргу, звернення до суду у випадках, передбачених законодавством, покладено на контролюючі органи - Управління Державної фіскальної служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи. В той же час державні податкові інспекції виконують функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання ГУ ДФС у Миколаївській області підлягає задоволенню, та вважає за необхідне замінити кредитора по справі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на його правонаступника - Головне управління ДФС у Миколаївській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 6 ст. 12, ст.ст. 52, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Клопотання ГУ ДФС у Миколаївській області задовольнити.
2. Здійснити заміну кредитора - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39554010) на його правонаступника - Головне управління ДФС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39394277).
3. Ухвалу по справі направити всім учасникам провадження у справі, та на адресу Головного управління ДФС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6).
У відповідності до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Ткаченко