Справа: № 2-а-5204/08 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С. Л.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"25" лютого 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Мельничука В. П.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов'язання провести перерахунок щомісячної державної соціальної доплати як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року, -
06 листопада 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов'язання провести перерахунок пенсії як дитині війни за 2006- 2007 роки.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано перерахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну доплату за період з 06.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 25.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися за період з 06.11.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 25.12.2008 року відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни. Вказане підтверджується відповідним посвідченням, що міститься в матеріалах справи.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Проте Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав право на соціальну допомогу з 06.11.2007 року, відповідно до вимог статті 6 Закону та з враховуючи пропуск позивачем річного строку звернення до адміністративного суду передбаченого ст. 99 КАС України.
Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії як і вказано судом першої інстанції.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року N 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 06.11.2007 року по 31.12.2007 року та 22.05.2008 року по 25.12.2008 року.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 122, 197, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов'язання провести перерахунок щомісячної державної соціальної доплати як дитині війни - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
В. П. Мельничук