Справа: № 22-а-449/09 Головуючий у 1-й інстанції: Іващук О.І.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"02" березня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Горбань Т.І., Горяйнова А.М.,
при секретарі: Ільницькій В.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу позивача -ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 2602 про перерахунок та стягнення надбавки за безперервну службу, -
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А 2602 про перерахунок та стягнення надбавки за безперервну службу.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року у задоволенні позову - відмовлено.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач в період з 10.12.2003 року по 12.11.2005 рік проходив службу у військовій частині А 2537 в м. Львові, яка знаходилася на фінансовому забезпеченні у військовій частині А 2602. Згідно з витягу послужного списку ОСОБА_2 на військову службу останній призваний 02.08.1993 року Городоцьким РВК Львівської області добровільно.
Так, в період з 1993 року по 2008 рік позивач проходив військову службу на різних посадах, зокрема, з 02.08.1993 р. по 18.10.1997 р. -курсант Харківського інституту льотчиків ВПС України, з 18.10.1997 р. по 26.11.1997 р. перебував в розпорядженні командира військової частини 21814 (м.Львів), з 26.11.1997 р. по 10.12.2003 р. -старший льотчик у різних військових частинах, з 10.12.2003 р. по 04.06.2004 р. -командир вертольотної ланки РЄБ (військова частина А 2537, м. Львів), з 04.06.2004 р. по 18.03.2008 р. (дату видачі витягу) -помічник командира корабля авіаційного загону.
Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони Державного кордону України та Управління державної охорони за безперервну службу»від 05.05.2003 року № 389 військовослужбовцям Збройних Сил України встановлені надбавки за безперервну службу в залежності від стажу служби.
Позивач вважає, що йому вказана надбавка виплачувалась в неповному обсязі.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що позивачу з 2006 року було відомо про нарахований та виплачений розмір надбавки за безперервну службу, що підтверджується довідкою військової частини А 2602 від 10.02.2006р., однак звернувся до суду з позовом лише у жовтні 2008 року.
Відповідно до ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом та іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні позову із застосуванням до вказаних правовідносин вимог ч.1 ст. 100 КАС України.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги позивача - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: Т.І. Горбань
А.М. Горяйнов
Ухвалу складено у повному обсязі 05.03.2010.