Справа: № 16/151-08/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М. І.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
"25" лютого 2010 р.
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Маслія В. І.
при секретарі Коротких В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та апеляційної скарги Приватного підприємства «Солекс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 року, -
Приватне підприємство «Солекс» звернулося до суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0005102330/0 від 07.11.2008 року на суму 16320,00 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій винесено неправомірно та безпідставно, так як позивачем не було порушено податкове законодавство, зокрема положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 року позовні вимоги задоволені частково, визнано рішення про застосування штрафних санкцій в частині стягнення 340 грн. недійсним.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права.
В засідання з'явилися представники сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що підтримали скарги, перевіривши матеріали справи, доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Солекс» підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині з таких підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції задовольнив позов частково та прийшов до висновку, що винесене повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню в частині стягнення 340 грн. В частині застосування штрафу в розмірі 15980,00 грн. - повідомлення-рішення залишено без змін.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками перевірки, проведеної Горлівською об'єднаною ДПІ у Донецькій області, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, був складений акт про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у використанні 47 гральних автоматів які не були переведені у фіскальний режим роботи.
Крім того, судом першої інстанції визнано недійсним рішення про накладення штрафу у розмірі 340 грн. за незабезпечення позивачем зберігання у книзі розрахункових операцій оригіналу фіскального звітного чека за 28.05.2008 року.
Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки, щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу Приватним підприємством «Солекс», складено акт від 01.10.2008 року.
На підставі вищезазначеного акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 07.11.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 16320,00 грн.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.
Разом з тим, згадана комп'ютерно-касова система не є сумісною з усіма гральними автоматами, у тому числі з введеними в експлуатацію раніше.
Зазначений факт виключає висновок про вчинення правопорушення суб'єктом господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеному припису норми процесуального права, відповідач при розгляді судом спору не довів технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» з тими гральними автоматами, які використовувалися позивачем та були введені ним в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій не можна визнати обгрунтованим.
Отже, при винесенні податкового повідомлення-рішення, судом не враховано питання про сумісність компютерно-касової системи «Фіскал» із тими гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, так як накладення штрафних санкцій можливо лише в тому разів, якщо такі гральні автомати мають технічну можливість сумісності з цією системою.
Викладене, на думку колегії, свідчить про безпідставність відмови у задоволенні позову про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0005102330/0 від 07.11.2008 року на суму 16320,00 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання недійсним рішення про накладення штрафу у розмірі 340 грн. за незабезпечення позивачем зберігання у книзі розрахункових операцій оригіналу фіскального звітного чека за 28.05.2008 року.
Отже, доводи Приватного підприємства «Солекс» спростовують висновки суду першої інстанції, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині.
Скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Солекс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 року - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 року - скасувати в частині визнання правомірним нарахування штрафних санкцій в сумі 15980,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних санкцій № 0005102330/0 від 07.11.2008 року в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 02 березня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
В. І. Маслій
Повний текст постанови виготовлений 02 березня 2010 року.