Справа: № 16/152(2-а-13620/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М. І.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"25" лютого 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Маслія В. І.
при секретарі Коротких В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 року, -
Приватне підприємство «Солекс» звернулося до суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0005312330/0 від 11.11.2008 року на суму 10880,00 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій винесено неправомірно та безпідставно, так як позивачем не було порушено податкове законодавство, зокрема положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 року задоволено позовні вимоги повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права.
В засідання з'явилися представники сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволеннюз таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції задовольнив позов та прийшов до висновку, що винесене повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції в виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками перевірки, проведеної ДПІ у м. Авдіївці, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, був складений акт про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у використанні 32 гральних автоматів реєстратори розрахункових операцій не зареєстровані в органах податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи.
За результатами перевірки, щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу Приватним підприємством «Солекс», складено акт від 16.10.2008 року.
На підставі вищезазначеного акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 11.11.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 10880,00 грн.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.
Разом з тим, згадана комп'ютерно-касова система не є сумісною з усіма гральними автоматами, у тому числі з введеними в експлуатацію раніше.
Зазначений факт виключає висновок про вчинення правопорушення суб'єктом господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеному припису норми процесуального права, відповідач при розгляді судом спору не довів технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» з тими гральними автоматами, які використовувалися позивачем та були введені ним в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій не можна визнати обгрунтованим.
Викладене, на думку колегії, свідчить про правомірне задоволення позову про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 11.11.2008 року на суму 10880 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції і матеріалами справи, а рішення суду відповідає вимогами чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 02 березня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
В. І. Маслій
Повний текст ухвали виготовлений 02 березня 2010 року.